І знову про гарантії мобілізованим, або Сумісники – теж люди
Чи зберігати середній заробіток і робоче місце за сумісником, якого призвали на військову службу у зв’язку з мобілізацією або на строкову військову службу? Якщо так, то який документ можна «підшити до справи» як підставу для надання гарантій, адже оригінал повістки мобілізований віддасть до відділу кадрів за основним місцем роботи…
Першими роз’яснення з цього приводу надали експерти журналу «Кадровик-01» невдовзі після початку першої хвилі часткової мобілізації у 2014 році.
Право працівника на роботу за сумісництвом, тобто право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, передбачено статтею 21 Кодексу законів про працю України.
На сумісників поширюються всі норми законодавства про працю, у т. ч. щодо гарантій та пільг у зв’язку з мобілізацією.
Тож відповідно до статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Підставою для надання працівникові гарантій, установлених статтею 119 КЗпП, є повістка військового комісаріату (оригінал або копія, засвідчена належним чином військовим комісаріатом або за основним місцем роботи працівника).
До речі, такої ж позиції дотримується і Профспілка працівників освіти і науки України.
Нагадаємо, Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою КМУ від 04.03.2015 № 105 (далі — Порядок).
Цим Порядком визначено механізм виплати компенсації організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період». Жодних застережень щодо виплати компенсацій працівникам лише за основним місцем роботи ані статтею 119 КЗпП, ані Порядком не передбачено.
Отже, сумісник у разі призову на військову службу під час мобілізації або на строкову військову службу має право на збереження місця роботи, посади та середнього заробітку.
На жаль, із січня 2016 року компенсацію витрат роботодавців на збереження середнього заробітку за працівниками, про яких йдеться у статті 119 КзПП, скасовано.