Які є види трудового договору?

Які є види трудового договору? Хто його укладає? В яких випадках укладають строковий трудовий договір? Чи дійсно усна форма трудового договору означає, що домовленості залишаються усними? Хто може укладати трудовий договір?

Про це йдеться у статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП): трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації (далі — організація) або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладенні трудового договору працівник і роботодавець мають дійти згоди щодо його обов’язкових умов: місця роботи (виконуватиметься робота на території організації чи вдома); трудової функції; оплати праці; початку роботи (дата, з якої працівник почне виконувати трудові обов’язки); строку дії трудового договору (строковий чи безстроковий). За домовленістю сторін при укладанні трудового договору можуть бути обумовлені й додаткові умови, наприклад, чи встановлюватимуть працівнику випробування при прийнятті на роботу.

Відповідно до статті 23 КЗпП трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Найчастіше трудовий договір укладають на невизначений строк. Тобто особа працює доти, доки не вирішить звільнитись або у роботодавця не виникнуть підстави для звільнення.

Відповідно до частини другої статті 23 КЗпП строковий трудовий договір укладають у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до законодавства трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі (ст. 24 КЗпП). Втім, допустима й усна форма трудового договору. Усна форма трудового договору зовсім не означає, що домовленості залишаються усними. Для укладення трудового договору в усній формі необхідно отримати від особи добровільну згоду на це. Як правило, така згоду оформлюють у вигляді заяви на ім’я керівника організації з проханням про прийняття на роботу за певною посадою. В цій же заяві працівник повинен зазначити всі особливості майбутньої роботи, наприклад, бажання працювати за сумісництвом; тривалість робочого часу (зокрема, якщо передбачає працювати неповний робочий час); графік роботи (якщо передбачає працювати за індивідуальним графіком); повну матеріальну відповідальність (якщо майбутня робота передбачає це) тощо.

При укладенні трудового договору в письмовій формі працівник і роботодавець досягають згоди з усіх обов’язкових умов, за потреби домовляються про додаткові умови і фіксують результати домовленостей у трудовому договорі. Хоча письмова форма є досить зручною і дає змогу зафіксувати усі важливі домовленості між працівником і роботодавцем, чимало організацій віддають перевагу усній формі.

Організація може самостійно обрати, в якій формі — усній чи письмовій — будуть укладатися трудові договори з працівниками, втім, при цьому необхідно враховувати, що у певних випадках додержання письмової форми є обов’язковим, а саме:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою (у цьому разі трудовий договір оформлюють за формою, затвердженою наказом Мінпраці України «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» від 08.06.2001 № 260)

7) в інших випадках, передбачених законодавством України. Наприклад, трудовий договір обов’язково укладається в письмовій формі: з працівниками, що приймаються на роботу до релігійної організації (ст. 25 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII); з працівниками, які проходять альтернативну (невійськову) службу (ст. 15 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» вiд 12.12.1991 № 1975-XII); з особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру (п. 5 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 175).

Колективним договором організації може бути розширено перелік випадків, коли трудові договори укладаються в письмовій формі, і взагалі може бути встановлено обов’язковість укладання трудових договорів виключно в письмовій формі.