Порядок видачі та оплати «лікарняних» по догляду за хворим членом сім’ї

Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС) роз’яснило особливості надання допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї.

ФСС нагадав, що відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), зокрема, у разі необхідності догляду за хворим членом сім’ї.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (в т. ч. по догляду за хворим членом сім’ї) є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Порядок видачі та оформлення листків непрацездатності, виданих у зв’язку з необхідністю здійснення догляду за хворим членом сім’ї, визначено пунктами 3.1, 3.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 № 455 (далі — Інструкція № 55).

Інструкцією № 455 передбачено, що для догляду за хворим членом сім’ї листок непрацездатності видається лікуючим лікарем одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, що фактично здійснює догляд.

При цьому, для догляду за дорослим членом сім’ї та/або хворою дитиною, старшою 14 років, при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах листок непрацездатності видається на термін до 3 днів. Як виняток, залежно від важкості перебігу захворювання та побутових умов, цей термін може бути продовжений за рішенням ЛКК, а в разі її відсутності — головного лікаря, але не більше 7 календарних днів.

Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня за рахунок коштів ФСС, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин — не більш як за сім календарних днів (ч. 4 ст. 22 Закону № 1105).

При цьому, згідно зі статтею 24 Закону № 1105 така допомога виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу, а саме:

  • 50% середньої заробітної плати (доходу), застрахованим особам, які  мають страховий стаж до 3 років;
  • 60% середньої заробітної плати (доходу), застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років;
  • 70% середньої заробітної плати (доходу), застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;
  • 100% середньої заробітної плати (доходу), застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.

Також, допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) надається:

 

ФСС нагадав, що сума допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до ФСС.

В той же час, при призначенні та наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за дорослим членом сім’ї ФСС рекомендує дотримуватись положень частини 4 статті 19 Закону № 1105, якою визначено, що застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше 6 місяців, мають право на матеріальне забезпечення, (в т. ч. на допомогу по тимчасовій непрацездатності по догляду за дорослим членом сім’ї) в розмірі, який визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.