Роботодавець зобов’язаний організувати стажування і службу охорони праці
Державна служба України з питань праці роз’яснила обов’язки роботодавця під час проведення стажування (дублювання) працівників і побудови системи управління охороною праці на підприємстві, в установі, організації (далі — організація).
Державна служба України з питань праці у листі «Про проведення стажування (дублювання) на підприємстві» від 17.12.2015 № 5802/0/4.4-06/6/ДП-15 нагадала, що загальна норма щодо навчання з питань охорони праці та проведення інструктажів під час прийняття на роботу і в процесі роботи закріплена у статті 18 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі — Закон № 2694), відповідно до якої працівники повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварій.
Вимоги щодо порядку стажування (дублювання) і допуску працівників до самостійної роботи, перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), хто визначає тривалість стажування (дублювання) відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, якими документами оформлювати стажування (дублювання), від чого залежить тривалість стажування (дублювання) — усе це визначено розділом 7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, яким слід керуватися роботодавцеві під час організації та проведення стажування (дублювання).
Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці роботодавець (керівник структурного підрозділу) видає наказ (розпорядження) про допуск працівника до самостійної роботи. Про це також слід зробити запис у журналі реєстрації інструктажів.
Окрім того, роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст. 13 Закону № 2694). Тобто слід забезпечити реалізацію законодавства про охорону праці: створити відповідні служби і призначити посадових осіб, які забезпечать вирішення конкретних питань охорони праці, затвердити інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролювати їх додержання.
Акти організації з охорони праці розробляють відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.1993 № 132, для побудови структурованої системи управління охороною праці.
На основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 № 255, з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці тощо роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідної організації, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.