ПРОГРАМНИЙ ДОКУМЕНТ
Колектив лабораторії на своєму засіданні обговорив доповідь президента НАПН України Василя Креміня на загальних зборах (3 квітня 2015 р.) зробивши наголос на актуальних питаннях ефективності діяльності наукових працівників.
Зокрема, в закладах НАПН працює близько 1400 науковців, з них 70% – на постійній основі, з них 120 докторів і 419 кандидатів наук.
— «Чи завжди вони ефективно працюють?», запитує В.Г. Кремінь.
Науковцями НАПН України розроблено 129 тем, підготовлено 3 000 наукових праць, 141 рукопис підручників і посібників, взято участь у 86 міжнародних конференціях.
— «Та чи завжди висока ефективність цих заходів?», запитує В.Г. Кремінь.
Ще один аспект доповіді Президента НАПН України, це підготовка науково-педагогічних кадрів, В аспірантурі – 400 осіб, в докторантурі – 80.
18 спеціалізованих наукових рад розглянули 46 докторських і 133 кандидатських дисертацій.
Акценти зроблені В.Г. Кременем підтверджують актуальність теми дослідження лабораторії: «Психолого-педагогічна підготовка конкурентоздатного фахівця в умовах післядипломної педагогічної освіти» на прикладі науково-педагогічних працівників (державний реєстраційний номер 0115U002061).
Останнім часом у вітчизняній педагогічній науці спостерігається тенденція до зростання кількості наукових праць у пошуках різноманітних підходів, механізмів, аспектів конкурентоздатності у сфері освіти, в тому числі й випускників навчальних закладів на ринку праці, і як слідство – створення конкурентних переваг навчального закладу і формування конкурентоздатної команди педагогічних та науково-педагогічних працівників.
Основними тенденціями світової професійної освіти XXI століття є її глобалізація, величезна конкуренція серед фахівців, технологічна та інформаційна революція, глобалізація інформаційного обміну, швидке старіння отриманих знань.
В умовах ринкової економіки, інформаційно-технологічного розвитку розширюються функції післядипломної педагогічної освіти, відбувається її трансформація у постдокторську освіту, що відповідає світовим тенденціям неперервної освіти – освіти впродовж життя.
Постійне вдосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників зумовлене зміною ролі людини у сучасному світі, баченням ідеалу освіченості людини та висуванням нових вимог до якості людського капіталу відповідно до культурно-духовних, суспільно-економічних і технологічних трансформацій, а також чисельних викликів глобального, європейського, національного, регіонального та місцевого рівнів.
Замість того, щоб генерувати нові проривні ідеї, вчені витрачають свої сили на розвиток вже існуючих напрямків, що дозволяє зберігати видимість розвитку і призводить сьогодні до певних результатів, але прирікає науку, а значить і всю країну, на відставання завтра.
Нова дослідницька група не може виникнути ні за рік, ні за два. Ось чому саме у післядипломній педагогічній освіті можливо створити умови для формування такої генерації дослідників.
Надзвичайно важливо, щоб на кожному етапі існувало конкурентне середовище, яке б посилювалося в міру кар'єрного росту, з тим, щоб у підсумку в науці залишалися найбільш перспективні дослідники.
Для наукових співробітників лабораторії актуальною є думка В.Г. Кременя щодо подолання консерватизму. Робити саме так і не інакше – це рудимент минулих років. В.Г. Кремінь наголосив ще на одному аспектові – участь вченого у міжнародних проектах буде критерієм його діяльності.
Серед пріоритетів президент НАПН України визначив:
- розвиток і саморозвиток особистості
- Конкурентоспроможність закладу освіти
- Впровадження наукових здобутків
- Конкурентоспроможність якості освіти
Бажано, щоб рамкова програма ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» стала блищою і доступнішою для науковців університету. А для цього слід подолати мовні бар’єри, всім слід сісти за вивчення англійської мови.
Завданням «Горизонту 2020» буде усунення недоліків, виявлених за підсумками оцінки рамкових науково-технологічних програм, конкурентоспроможності та інновацій.
В обговоренні доповіді президента НАПН України В.Г. Креміня на загальних зборах взяли участь головний науковий співробітник-завідувач лабораторії доктор педагогічних наук, професор Лариса Сергеєва, провідний науковий співробітник, доктор психологічних наук, професор Олена Бондарчук, старший науковий співробітник, кандидат психологічних наук, доцент Олена Філь.