Охорона праці у проекті Трудового кодексу: огляд від учасників Робочої групи
10 березня 2016 року Робоча група з доопрацювання проекту Трудового кодексу (ТК) при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення завершила роботу над розділом про охорону праці. Активну участь у підготовці Трудового кодексу беруть представники профспілок і редакція журналу «Кадровик-01».
Заступник голови Укрнафтогазпрофспілки, заступник керівника Робочої групи (далі — РГ) Сергій Українець відмічає важливі здобутки профспілок в роботі над новим трудовим законодавством, зокрема, підвищення гарантій з оплати праці і рівня безпеки праці.
Коментує Сергій Українець — заступник голови Укрнафтогазпрофспілки, заступник керівника робочої групи з доопрацювання проекту Трудового кодексу.
Право на репатріацію
Статтею 256 проекту ТК передбачено право працівника на репатріацію, тобто на повернення на Батьківщину після закінчення виконання роботи за кордоном. Оплатити повернення на Батьківщину повинен роботодавець, але у випадках, коли виникають для цього перешкоди, повернення оплачує держава, а потім стягує витрачені кошти з роботодавця.
Незважаючи на те, що групою депутатів пропонувалося виключити цю статтю, профспілки і Мінсоцполітики переконали більшість членів РГ в тому, що ця норма необхідна.
Компенсація за проїзд
Працівники, які протягом робочого дня користуються послугами громадського транспорту, що пов’язано з виконанням службових обов’язків, мають право на відшкодування витрат на проїзд. Низка депутатів пропонувала виключити цю норму, або передбачити її у колдоговорі, однак, за результатами перемовин було підтримано встановлення зобов’язання роботодавця відшкодовувати за вказаних умов працівникові витрати на проїзд.
Бурхливим було обговорення правок до статті 264 ТК — наслідки порушення строків виплати зарплати, гарантійних компенсаційних виплат працівникові.
У першому читанні ТК було враховано пропозицію профспілок і передбачено: якщо порушені ці строки, роботодавець має сплатити працівникові компенсацію в розмірі подвійної річної облікової ставки Національного банку за кожен день затримки. Це важлива норма, яка б застерігала роботодавця від використання коштів, передбачених на зарплату, на інші цілі. Профспілки відстоювали цю норму, однак, РГ за пропозицією народних депутатів погодилася зменшити розмір зазначеної компенсації до одного розміру облікової ставки Нацбанку.
Також роботодавці пропонували виплачувати таку компенсацію тільки тоді, коли затримка виплати зарплати допущена з вини роботодавців, але, у такому разі працівникові довелося б доводити в суді вину роботодавця, тому РГ відхилила такі пропозиції.
Раніше була підтримала пропозиція профспілок про те, коли працівникові не виплачується зарплата, він має право відмовитись виконувати роботу без негативних для себе наслідків аж до тих пір, поки не буде відновлено йому виплату з/п. Профспілки пропонували, якщо зарплата затримана на період більше 7 календарних днів, він не тільки має право відмовитись від виконання роботи, але за ним зберігається середня з/п, але стосовно збереження з/п поправка не набрала потрібної кількості голосів.
Охорона праці
До статті 271 ТК була спроба внести норми, які б передбачали зміну діючої концепції управління охороною праці на підприємстві і запровадити ризико-орієнтовану систему, тобто виявлення, попередження й управління ризиками.
Дискусія завершилася тим, що в цих питаннях основним має бути Закон «Про охорону праці», а в ТК мають бути вказані принципові норми, що дають посилання на відповідні статті законодавства. В результаті РГ створила робочу тристоронню групу, яка вже до наступного засідання РГ відпрацює всі норми проекту ТК щодо охорони праці.
Органи державного управління охороною праці
Змінено редакцію ст. 271, де перелічено органи державного управління охороною праці та встановлена сфера їх відповідальності, а саме: управління охороною праці і координацію здійснюють Уряд і Мінсоцполітики, а також місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
Пропонувалося значно розширити обов’язки працівника в питаннях охорони праці: в окремих випадках це зобов’язувало би працівника, на приклад, самому дбати про безпеку і здоров’я людей, на яких можуть вплинути його можливі помилки під час роботи, але це обов’язок роботодавця: так організувати роботу, щоб будь-які помилки працівника не мали негативних наслідків для оточуючих, тому РГ таку пропозицію відхилила.
Група депутатів пропонувала внести зміни до статті 275 «Право працівника на охорону праці» проекту ТК, якою передбачається, що при забезпеченні його права на охорону праці працівник не несе жодних витрат. Роботодавці пропонували зробити виняток, — крім випадків, якщо з вини працівника відбулось пошкодження засобів індивідуального захисту, — тобто з працівника могли б стягувати вартість пошкоджених ним засобів. Але це було відхилено.
Бурхлива дискусія точилася щодо забезпечення працівників молоком і лікувально-профілактичним лікуванням: пропонувалося виключити з проекту ТК статтю 279.
Профспілки за допомогою експертів довели, що працівники, які зайняті на шкідливих виробництвах (зокрема хімічних, металургійних тощо) потребують вживання молока, що зменшує негативний вплив на організм сполук важких металів. Цю позицію збережено.
Змінено редакцію статті щодо забезпечення працівників гарячих виробництв газованою солоною водою. Тепер записано: вода має бути питна і підсолена, таким чином, виправлено помилку, яка є в чинному КЗпП.
Підтримано включення додаткової статті, яка стосується додержання вимог щодо охорони праці під час застосування хімічних речовин та процесів праці особливо шкідливих і небезпечних для здоров’я, відповідно до якої забороняється застосування хімічних речовин та препаратів без відповідного маркування, використання небезпечних речовин, у т. ч. іонізуючого випромінювання, якщо не вжито заходів, які гарантують захист здоров’я і життя працівників, а роботодавець зобов’язаний замінити шкідливі речовини на менш шкідливі для зменшення впливу на організм працівника.
Розглянуто низку норм, якими запроваджуються комплекс захисних заходів по відношенню до працівників, які мають сімейні обов’язки, насамперед, це стосується одиноких матерів, матерів, які виховують дітей до 15 років. Зокрема, підтримано поправки, які дають додаткові гарантії для таких категорій працівників. Підтримана пропозиція Мінсоцполітики до статті 288 проекту ТК, де вказано види робіт, на яких забороняється праця жінок.
Враховано поправку про те, що перелік важких робіт, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми піднімання та переміщення важких предметів затверджуються Міністерством охорони здоров’я.
В усіх статтях захисні норми, які мають гарантувати переваги матері, поширено на батька (в т. ч. одинокого), який також має дітей.
Головний редактор МЦФЕР: Кадри Ірина Житкова: «Як і чинний КЗпП, проект ТК не містить визначення поняття «одинока мати», що на практиці призводить до проблем з наданням додаткової соціальної відпустки працівникам, які мають дітей, тощо. Тому експерти журналу «Кадровик-01» разом з фахівцями Мінсоцполітики сформулювали визначення поняття «одинока мати» у статті 287 «Працівники із сімейними обов’язками» проекту ТК.