Особливості звільнення працівника за власним бажанням останнім днем відпустки

Чи може працівник отримати належно оформлену трудову книжку раніше від дати звільнення та у яких випадках анулюється наказ про звільнення? Деякі особливості звільнення працівника за власним бажанням, зокрема останнім днем відпустки. Обставини, за яких роботодавець зобов’язаний звільнити працівника за власним бажанням.

Якщо працівник під час строку попередження захворів і продовжує хворіти після його закінчення і не відкликав своєї заяви, роботодавець видає наказ про його звільнення на підставі статті 38 КЗпП України, попри те що працівник хворіє. Заборона звільнення у період тимчасової непрацездатності працівника встановлена лише для випадків розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (частина третя ст. 40 КЗпП).

Нормами статті 38 КЗпП передбачено право працівника розірвати трудовий договір у строк, визначений ним, тобто двотижневий термін може бути скорочено, якщо це зумовлено неможливістю продовжувати роботу. Це має бути підтверджено документами.

До випадків, коли неможливо продовжувати роботу, належать:

— переїзд на нове місце проживання;

— переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

— вступ до навчального закладу;

— неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком;

— догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;

— догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;

— вихід на пенсію;

— прийняття на роботу за конкурсом;

— порушення роботодавцем вимог законодавства про працю, колективного чи трудового договору.

Перелік причин, зазначених у статті 38 КЗпП, не є вичерпним. Згадана норма містить посилання також на інші поважні причини, що дають змогу працівникові й роботодавцеві самостійно визначати дату звільнення.

Коли працівник звільняється останнім днем відпустки, роботодавець може видати йому трудову книжку й провести з ним розрахунок не у день звільнення, а в останній день роботи. Право повернутися на роботу й відкликати заяву про звільнення на підставі статті 38 КЗпП працівник може лише протягом строку попередження (два тижні). Термін відпустки зазвичай триваліший, як-от 24 календарних дні, а працівник може відкликати подану заяву про звільнення лише протягом 14 днів. Якщо цей строк закінчився і працівник не відкликав подану ним заяву про звільнення, він втрачає право на повернення до роботи після закінчення відпустки. Якщо працівник скористався правом відкликати заяву про звільнення за власним бажання останнім днем відпустки в межах попередження про звільнення, хоча він отримав в останній день роботи трудову книжку й розрахунок, роботодавець зобов’язаний скасувати цей наказ і анулювати належним чином запис про звільнення в трудовій книжці.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відпустки»  від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (Закон № 504) за бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Відповідно до статті 3 Закону № 504 працівник подає заяву про звільнення за власним бажанням, а не про надання відпустки з подальшим звільненням.

У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому разі чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.