Саух Петро Юрійович

Фахівець з проблем філософії релігії, філософської антропології, соціальної філософії та глобалістики. Засновник Поліської наукової школи «Філософія та феноменологія релігії», яка об’єднує науковців Житомирщини, Рівненщини, Волині. За науковими поглядами близький до екзистенціалізму.

П. Ю. Саух головний редактор та член редколегій низки вітчизняних та зарубіжних наукових видань, член експертної ради Міністерства освіти і науки України, віце-президент Української академії акмеології, співголова Конгресу філософів слов’янських країн, член Президії Європейського союзу релігієзнавців та вільнодумців, член Міжнародного нью-йоркського клубу «Лідерство в освіті» та Клубу ректорів Європи (CRE), член Наглядової ради Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Союз обдарованої молоді», один із наукових керівників та авторів експерименту «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні» тощо.

Під його керівництвом, за науковою консультацією і сприянням підготовлено 48 кандидатів та 8 докторів наук. Він

1)   Наукові публікації у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН України, зокрема Scopus абоWebofScienceCoreCollection

1. Ewa Ogrodzka-Mazur, Petro Saukh. The Social and Cultural Tendencies in the Environment of Contemporary Youth. A Polish-Ukrainian Comparative Study of the Structure of Contemporary Youth. A Polish-Ukrainian Comparative Study of the Structure of Axiological reality // The New Educational Review, 2019, № 12. – P. 12–23.

2)   Публікації у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України

1. Саух П. Ю. Інтелігенція. Проблема соціальної ідентифікації // Лідер. Еліта. Суспільство. – № 1, 2018. – С. 46–60.
2. Саух П. Ю. Інноваційний дискурс підготовки фахівців на межі нової технологічної революції // Педагогічний часопис Волині. – № 3 [10]. – 2018. – С. 134–140.
3. Саух П. Ю. Філософія – освіта – виховання. Трикутник успіху навчально-виховного процесу // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. Вип. № 3 (94). – 2019. – С. 81–87.
4. Саух П. Ю. Полікультурна освіта в контексті політики «рівної гідності» // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: філософія, культурологія, соціологія. Вип. 15. – 2018. – C. 10–18.
5. Petro Saukh. Top Problems of Education. From Cognitive Dissonance to the Future Renaissance // Education: Modern Discurses. The Scientific Journal. № 1, 2018. – P. 2–3.

3)   Наявність виданого підручника чи навчального посібника, або монографії

1. Саух П. Ю. Філософія: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.
2. Саух П. Ю. Сучасна освіта: портрет без прикрас: монографія. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. – 382 с.
3. Саух П. Ю. Від розбалансованості до синергії освітнього процесу: проблеми і перспективи // Горизонт духовності виховання: колективна монографія / The Horizon of Spirituality of Education: collective monograph / Укладачі: Йонас Кевішас та Олена Отич. – Вільнюс: Zuvedra, 2019. – С. 74–91.

4)   Наукове керівництво (консультування) здобувача, який одержав документ про присудження наукового ступеня

Всього: 52 кандидата та доктора філософських і педагогічних наук.

За 2019 рік:

1. Ломачинська Світлана Володимирівна. Кандидат філософських наук, дисертація «Релігійна інтернет-комунікація у місійній діяльності християнських церков в Україні». Спеціальність: 09.00.11 – релігієзнавство.
2. Слюсар Вадим Миколайович. Доктор філософських наук, дисертація «Насилля як субстанційна характеристика соціальних трансформацій». Спеціальність: 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії.
3. Соколовський Олег Леонідович. Доктор філософських наук, дисертація «Генеза христологічної доктрини у християнській теології». Спеціальність: 09.00.11 – релігієзнавство.

7)   Робота у складі експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій МОН України або галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, або Акредитаційної комісії, або їх експертних рад, або міжгалузевої експертної ради з вищої освіти Акредитаційної комісії, або трьох експертних комісій МОН/зазначеного Агентства, або Науково-методичної ради/науково-методичних комісій (підкомісій) з вищої освіти МОН

1. Член комісії МОН України з питань проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині впровадження ними наукової (науково-технічної) діяльності.

8)   Виконання функцій наукового керівника або відповідального виконавця наукової теми (проекту), або головного редактора/члена редакційної колегії наукового видання, включеного до переліку наукових фахових видань України, або іноземного рецензованого наукового видання

1. Член редколегії наукового видання «Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка».
2. Член міжнародної редакційної ради наукового видання «Евразийство и мир» (The Journal of Eurasia and World).
3. Рецензент наукового видання «Edukacja Miedzykulturowa» (Uniwersytet Slaski w Katowicach)

10)   Організаційна робота в закладах освіти на посадах керівника (заступника керівника) закладу освіти/інституту/факультету/відділення (наукової установи)/ філії/кафедри або іншого відповідального за підготовку здобувачів вищої освіти підрозділу/відділу (наукової установи)/навчально-методичного управління (відділу)/лабораторії/іншого навчально-наукового (інноваційного) структурного підрозділу/вченого секретаря закладу освіти (факультету, інституту)/відповідального секретаря приймальної комісії та його заступника

1. Член Наглядової ради Криворізького державного педагогічного університету.

11)   Участь в атестації наукових працівників як офіційного опонента або члена постійної спеціалізованої вченої ради (не менше трьох разових спеціалізованих вчених рад)

1. Член спеціалізованої вченої ради К 14.053.02 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка.
2. Офіційний опонент докторської дисертації Петрушкевич Марії Степанівни «Релігійні комунікації як об’єкт впливу масової культури: український контекст». Спеціальність: 09.00.11 – релігієзнавство, 2019 р.; офіційний опонент докторської дисертації Несправи Миколи Вікторовича «Радикалізація джихадизму в Європі кінця ХХ – початку ХХІ століть: сутність і тенденції». Спеціальність: 09.00.11 – релігієзнавство, 2019 р.; офіційний опонент докторської дисертації Бортнікової Олени Геннадіївни «Функціонування релігії в соціально-політичних процесах сучасної України: теоретичний та практичний аспекти». Спеціальність: 09.00.11 – релігієзнавство, 2019 р.

15)   Наявність науково-популярних та/або консультаційних (дорадчих) та/або дискусійних публікацій з наукової або професійної тематики загальною кількістю не менше п’яти публікацій

1. Петро Саух. На часі розроблення національного рейтингу закладів вищої освіти // Педагогічна газета, 2018–06–08.
2. Петро Саух. Формувати медійну людину як новий тип особистості // Освіта і суспільство. – № 3. – 2019. – С. 3.
3. Саух П. Ю. Мобілізований Україною // Освіта і суспільство. – № 4. – 2019. – С. 12.
4. Саух П. Ю. За алгоритмом доповнювальності. Виступ на VIII Україно-польському форумі «Освіта для миру» – 2019 // Освіта і суспільство. № 10, 2019. – С. 9.
5. Саух П. Ю. освітній процес. Проблеми паралельних світів навчання і виховання. Development Modern Technologies and Scientific Potential of the World // International scientific – practical conf., London, July 29, 2019.

16)   Участь у професійних об’єднаннях за спеціальністю

1. Член Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Союз обдарованої молоді».
2. Член Міжнародного Нью-Йоркського клубу «Лідерство в освіті».
3. Співавтор експерименту «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні».
4. Співголова Конференції філософів слов’янських країн.

17)   Досвід практичної роботи за спеціальністю «Філософія»

Досвід науково-педагогічної роботи за спеціальністю «Філософія» з 1973 р.