ЕССЕ – ЗВІТ ПРО РОБОТУ «ШКОЛИ МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ»

Рівно 100 років тому, 7 листопада 1917 року, німецьким професором соціології  Максом Вебером з кафедри Мюнхенського університету було проголошено доповідь «Наука як покликання і професія». Цією доповіддю вчений хотів розповісти  студентам про роль вченого і сутність наукової роботи. Врешті Веберу довелось відповідати на більш глибокі питання: навіщо нам потрібне наукове пізнання, якщо воно постійно застаріває? Як наукове пізнання змінює світ?.. Питання, поставлені в тому короткому виступі не втратили своєї актуальності і сьогодні, особливо для молодих науковців.

 Шлях у кожного з нас, аспірантів, свій, свідомо обраний, як і свої мотиви та причини обраного напряму наукової діяльності. Ми щодень розширюємо свої наукові горизонти, споглядаємо науку з різних ракурсів, креативимо, помиляємось,  але беззаперечним вважаємо той факт, що запитань щодень виникає в рази більше, ніж відповідей. Дуже важливим для кожного аспіранта є своєчасна  допомога та підтримка.

Саме з цією метою 5 років тому і була створена «Школа молодих науковців» УМО.  «Школа молодих науковців» – це серія тренінгів, практичних занять і практичних семінарів з різних тематик, які направлені на розвиток певних навичок та підвищення необхідних для нас, аспірантів, компетенцій.

В ювілейній роботі «Школи» 15-17 листопада 2017 року у місті Івано–Франківську прийняли участь понад 20 молодих науковців з усіх куточків України. Програма виявилась змістовною, пізнавальною, насиченою. Ми практично ознайомилися з особливостями  роботи над науковою статтею (Барабаш Ольга Дмитрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи ОІППО);  з’ясували, у чому ж полягає сутність  академічної  доброчесності та як організувати і провести  експеримент в ході наукового дослідження (Рябова Зоя Вікторівна, доктор педагогічних наук, професор, зав. кафедри педагогіки, управління та адміністрування УМО);  опрацювали  структуру  і зміст моделей  дисертаційних досліджень та навіть спробували їх побудувати ( Боднар Оксана Степанівна, доктор педагогічних наук, доцент Тернопільського педагогічного університету), були  ознайомлені з нормативною базою підготовки наукових  та науково - педагогічних кадрів України та вимогами до оформлення дисертацій (Ануфрієва Оксана Леонідівна, кандидат педагогічних наук, доцент, зав. аспірантури УМО). Не менш цінним вважаємо можливість поспілкуватися з досвідченими  науковцями, почути відповіді на хвилюючі запитання та дієві  поради, заручилися підтримкою.

Ми дізнавалися, дивувалися, погоджувалися та сперечалися один з одним, але в одному  точно одностайні:  щиро вдячні насамперед Ануфрієвій  Оксані Леонідівні за надану можливість долучатися до нового для нас, незвіданого і такого цікавого світу науки, нашим мудрим науковцям - наставникам за те, що знайшли час і можливість поділитися з нами своїм безцінним досвідом, і звичайно, цим надзвичайно гостинним, щирим і щедрим людям, завдяки яким наша зустріч стала незабутньою.  Такий формат зустрічей, коли кожен учасник, прослухавши інформацію фахівців, зміг долучитися до обговорення, вважаємо надзвичайно ефективним.

 Ми отримали безцінний досвід, нові знання, відчуття власної індивідуальності і відповідальності за обраний шлях,   найприємніші враження про роботу «Школи молодого науковця» і, звичайно,   чітке переконання – ми обов’язково повернемося...

Наталія Заєць, учасниця «Школи молодого науковця»

Аспиранты, преподаватели,
Собрались в научном кругу.
Занимались мы основательно –
Передать всего не смогу!
Обсуждали разное….
Робко…
Все этапы эксперемента,
Про «скриньку», про «мясорубку»…
Рисовали модели ивента.
Мы поедем с утра все в дорогу.
Будем помнить «Чарівні тістечка»!
Спасибо кафедре и от БОГА!
Не забудем «Лімницю – містечка»

Наталія Говоруха, учасниця «Школи молодого науковця»