МІЖНАРОДННИЙ МАЙСТЕР-КЛАС «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ОБРАЗ МАЙБУТНЬОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ» ПАВЛА ЛУШИНА ПРОФЕСОРА КАФЕДРИ ОСВІТНІХ ФУНДАЦІЙ МОНТКЛЕРСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

МІЖНАРОДННИЙ МАЙСТЕР-КЛАС «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ОБРАЗ МАЙБУТНЬОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ» ПАВЛА ЛУШИНА ПРОФЕСОРА КАФЕДРИ ОСВІТНІХ ФУНДАЦІЙ МОНТКЛЕРСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

16 лютого 2024 року відбувся міжнародний майстер-клас «Штучний інтелект і образ майбутньої психологічної допомоги», під час якого Павло Лушин, доктор психологічних наук, професор кафедри освітніх фундацій Монтклерського державного університету (США), автор української неклінічної модальності психологічної допомоги «Екоцентрована психологічна фасилітація», засновник авторської Школи екофасилітації, Голова ГО УАЕПД поділився баченням майбутнього та образу психологічної допомоги з урахуванням можливостей співпраці штучного інтелекту та психолога-екофасилітатора.

Ця зустріч по суті стала форсайт-сесією, насиченою новими сенсами та баченнями від професора Павла Лушина: «Для мене штучний інтелект – це можливість зберегти людський інтелект в нових умовах, збагатити його тоді, коли попередня його форма недостатня і може бути оптимізована, розкрита ще більше. Штучний інтелект, з одного боку, є інновацією, з іншого – діалектичним продовженням попереднього в нових умовах».

Відкрита консультативна сесія професора Павла Лушина з клієнткою, яка страждає на панічні атаки, вкотре продемонструвала дієвість екоцентрованої психологічної фасилітації, що базується на безмежній вірі в досконалість та потенціал особистості. Коли протягом 50 хвилин відбувається метаморфоза і багаторічні панічні атаки набувають сенсу «оптимістичних атак» – це вартує дорогого!

Під час зустрічі майже 300 учасників з усього світу перебували дві години на одній хвилі натхнення та оптимізму, адже кожен відчув свою причетність до творення майбутнього «тут і зараз», ресурсність особистісного розвитку та взаємодії один з одним і з ШІ, як з нашим доповненням. Зрештою, переконання професора Павла Лушина у тому, що прогрес і діалектичний процес розвитку неможливо зупинити, звучить лаконічно та однозначно: «Презумпція розвитку – якщо не доведено, що це регрес, то це – прогрес!».