У БІНПО ВІДБУЛАСЯ ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ ПОЧЕСНОГО АКАДЕМІКА НАПН УКРАЇНИ ВАЛЕНТИНА РИБАЛКИ

У БІНПО ВІДБУЛАСЯ ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ ПОЧЕСНОГО АКАДЕМІКА НАПН УКРАЇНИ ВАЛЕНТИНА РИБАЛКИ

12 квітня 2024 року у Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України відбулася гостьова лекція на тему: «Методологічні проблеми сучасної психології».

Гостьову лекцію проводив Валентин Рибалка, доктор психологічних наук, професор, почесний академік Національної академії педагогічних наук України.

Під час гостьової лекції було зафіксовано понад 160 точок підключення здобувачів вищої освіти за спеціальностями «Психологія», «Освітні, педагогічні науки» та науково-педагогічних працівників БІНПО.

Валентин Васильович Рибалка – відомий вітчизняний вчений у галузі теоретичної, прикладної і практичної психології, психології особистості, психології праці і професійної підготовки, педагогічної та вікової психології, автор понад 620 наукових праць, серед яких більше 50 книг (включаючи 14 повторних видань 7 книг) та брошур.

У вступному слові Вікторія Сидоренко, директорка БІНПО, докторка педагогічних наук, професорка, повідомила, що Валентин Васильович досліджує питання теоретичної, прикладної і практичної психології; загальної психології та історії психології; методології психології; психології культури та духовності; психології праці та інженерної психології; педагогічної та вікової психології; психології особистості; психології творчості; психології обдарованості; аксіопсихології; психології честі та гідності; геронтопсихології; соціальної психології; психологічного консультування і психотерапії. Відмінник освіти України (1996), переможець у номінації «Академічна психологія» Всеукраїнської акції з громадського визнання у психології (2006). Валентин Васильович нагороджений медаллю «За наукові досягнення» МОН України (2006), Почесною грамотою Верховної Ради України (2008), знаком «Почесний професор Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (2008), знаком «Ушинський К.Д.» НАПН України (2011), «Медаллю імені В.В. Зеньковського» – від Хмельницького Національного університету (2013), державною відзнакою – Орденом України «За заслуги» ІІІ ступеня (2014).

На початку лекції Валентин Васильович повідомив, що термін «методологія» походить від грецького «methodos» (шлях пізнання, дослідження) та «логос» (поняття, учення) і позначає систему принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про таку систему. З розвитком матеріального і духовного виробництва логічні принципи і методи організації діяльності людини набувають особливої значущості, тому виділяються в окрему форму нормативної, регулятивної, методичної діяльності людини, яка і отримала назву методології. Також він наголосив, що доцільною видається така послідовність рівнів «методологізації»: психосоматичний (тіло), психофізіологічний (душа), психологічний (дух) та рефлексивний рівень (Я), що об’єднує їх. Це висуває певні вимоги до відбору і конструювання системи методів пізнання психології людини і технологій її формування та функціонування, тобто до методології наукової психології.

Валентин Васильович також охарактеризував розроблені ним контент-частотні формули особистості, базові підструктури соціально-психолого-індивідуального виміру структури особистості, тривимірну психологічну структуру особистості на 1-3 етапах конкретизації відповідних категорій і понять наукової психології, а також загальнопсихологічну структуру (матрицю) якостей, функцій, властивостей, здібностей, обдарувань особистості на четвертому етапі конкретизації.

Лектор ознайомив присутніх із рівнями методологічного простору наукової психології (філософсько-психологічним, загальнонауково-психологічним, теоретико-психологічним, психолого-прикладним, практико-психологічним, онтопсихологічним та академічно-психологічним), наголосив на особистісно-центрованому характері співвідношення між методологічними підходами в психології (особистісним, індивідуально-психологічним, віковим, діяльнісним, соціально-психологічним, системно-психологічним, тощо).

Особливо актуальною для здобувачів вищої освіти, які невдовзі будуть захищати курсові роботи і кваліфікаційні роботи магістра, була інформація про формулювання теми дослідження, його мети і завдань, об’єкта та предмета, актуальності, теоретичної і практичної значущості.

Щиро дякуємо Рибалці Валентину Васильовичу за надзвичайно корисну й актуальну інформацію щодо методологічних проблеми сучасної психології! Сподіваємося на нові цікаві зустрічі!