Чергове засідання Науково-методичної ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»

29 Листопада 2016

24 листопада 2016 р. відповідно до плану роботи Університету на 2016 р. (протокол вченої ради від 14.12.2015 р. № 9) відбулося чергове засідання Науково-методичної ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти».

Організаційно-методичний та технічний супровід засідання Науково-методичної ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» здійснив відділ Науково-методичного забезпечення ППО ЦІППО.

На порядку денному розглянуто питання «Про технологію проектування особистісноорієнтованого змісту освітнього процесу в діагностично-проектувальному комплексі “Універсал-4 online”». Доповідач Киричук Валерій Олександрович, доцент кафедри психології управління Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», кандидат педагогічних наук, доцент презентував переваги означеної технології та її актуальність.

Він розповів, що психолого-медико-педагогічні технології, які використовуються в ДПК «Універсал-4 online», вперше створено на основі проектування освітніх та здоров’язберігальних компонентів, тому не мають аналогів у світовій практиці. Ця система дає можливість педагогам спільно з родинами учнів, громадськістю, управлінськими, методичними, медичними структурами здійснювати цілеспрямований вплив на розвиток особистості вихованців. Широке впровадження освітньої системи та технологій проектного управління освітою на основі створеного ДПК «Універсал-4 online» дає реальну можливість суттєво покращити й оптимізувати увесь НВП, а однією з умов суттєвих змін та удосконалення організації науково-методичного змісту в освітньому просторі сучасного навчального закладу є співпраця з Українським відкритим університетом післядипломної освіти.

Реалізація в загальноосвітніх навчальних закладах України гуманістичної педагогіки співробітництва, партнерства, співтворчості передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Саме ця модель розглядає особистість учня як творчу індивідуальність. Особистісно-розвивальний підхід потребує створення інноваційних технологій та цілісних освітніх систем, що забезпечить повноцінний розвиток кожної особистості.

З метою створення системи на реалізацію особистісно-розвивального підходу проведено два Всеукраїнські експерименти за участю більше ніж сто загальноосвітніх навчальних закладів за темами: «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особисті учня ЗНЗ та професійно-технічних навчальних закладів» (2001−2007р.) та «Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу» (2007−2012р.).

Науково-дослідна робота, яку була проведено згідно з наказом МОН України від 06.07.07 року № 680, дала можливість створити нову технологію проектування особистісно-розвивального змісту НВП. Ця система створювалася протягом 19 років за участю науковців трьох інститутів: ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти НАПН України (кафедра психології управління), Інститут обдарованої дитини (відділ проектування розвитку обдарованості) НАПН України та ДУ "ІПАГ НАМН України" (відділ наукових проблем організації охорони здоров’я матерів і дітей).

Мета: збереження здоров’я, розвиток гармонійної та всебічно розвиненої особистості. Для її реалізації, з використанням сучасних інформаційних систем та технологій проектного менеджменту, створено два діагностично-проектувальні комп’ютерні комплекси (ДПК) «Універсал». ДПК «Універсал-4 online» (У2) функціонує на основі апробованого аналогічного комп’ютерного комплексу «Універсал 3» (У1) (локальна версія). Для збереження бази даних, отриманих в «Універсалі 3.44», передбачено сумісність баз даних. Таким чином збережено 345 тисяч учнів ЗНЗ і ПТНЗ з 20 областей України за 74 критеріями. На сервері новоствореного ДПК зареєстровано на цей час 464 загальноосвітніх, 43 позанавчальних, 16 районних і міських ПММК, 18 дошкільних закладів системи освіти України та декілька загальноосвітніх навчальних закладів інших країн.

Комплекс складається з дев’яти взаємопов’язаних ПМП технологічних модулів, що утворюють три взаємозалежні блоки (цілепокладання (підготовчий), Проектування (основний), розвитку (завершувальний)).

Технологічні можливості ДПК забезпечують адекватну взаємодію всіх клієнтів комплексу в онлайн режимі. Клієнтами комплексу є: учні, батьки, адміністрація НЗ, практичні психологи, вчителі-предметники, класні керівники, вихователі, управлінці, методисти, медичні працівники. Доповідач описав також переваги та функціональні можливості клієнтів комплексу, якісні відмінності інноваційної системи та її складової частини – ДПК.

Виступ Валерія Олександровича викликав значний інтерес членів НМР, які активно обговорювали питання під час засідання. Комісія позитивно оцінила результати науково-дослідної роботи.

Науково-методична рада ухвалила інформацію про технологію проектування особистісно-розвивального змісту освітнього процесу в діагностично-проектувальному комплексі «Універсал 4». З метою удосконалення організації науково-методичного супроводу інноваційної діяльності в освітньому просторі сучасного навчального закладу у межах Українського відкритого університету післядипломної освіти рекомендовано:

завідувачу кафедри психології управління ЦІППО. Бондарчук О. І. сприяти створенню лабораторіъ на громадських засадах за зазначеною темою з відповідним оформленням документації в межах наукової теми кафедри;
започаткувати проведення тематичних курсів підвищення кваліфікації на базі лабораторії проектного управління освітою та включити відповідний модуль для всіх категорій слухачів обласних інститутів (академій) післядипломної педагогічної освіти та керівників закладів освіти;
рекомендувати Киричуку В.О. написати статті про досвід упровадження технології проектування особистісно-розвивального змісту освітнього процесу в діагностично-проектувальному комплексі «Універсал 4» у розділі «Консорціум закладів ПО презентує» журналу «Післядипломна освіта в Україні», а також до «Педагогічної газети» та тижневика «Освіта»;
секретарю науково-методичної ради Науменко А. С. підготувати інформацію про розгляд зазначеного питання на засідання НМР для розміщення на сайті Університету.

Другим на засіданні розглянуто питання «Про затвердження підсумків Восьмого всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку в системі ППО». Доповідач Науменко Анна Степанівна, завідувач відділу науково-методичного забезпечення ППО ЦІППО, ознайомила членів НМР з результатами проведення конкурсу та його статистичними даними.

Вона доповіла, що восьмий всеукраїнський конкурс на кращу науково-методичну розробку в системі післядипломної педагогічної освіти, відповідно до наказу ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» № 01-01/28 від 04 лютого 2016 р., проводився під егідою Консорціуму закладів післядипломної освіти із залученням інститутів (академій) післядипломної педагогічної освіти – членів Українського відкритого університету післядипломної освіти з метою забезпечення діяльності цих інститутів у єдиному науково-методичному просторі та підвищення рівня післядипломної педагогічної освіти в Україні для науково-педагогічних та педагогічних працівників вищих навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти та педагогів-дослідників у семи номінаціях (спецкурси, опорні конспекти, робочий зошит, навчально-методичний посібник, методичні рекомендації, елективні курси, електронні ресурси навчання).

Серед учасників зберігається стабільний інтерес до конкурсу, що підтверджується кількістю надісланих робіт. Усього у 2016 р. на конкурс надійшло 53 роботи з 14 областей України.

За номінацією «навчально-методичний посібник» надійшло 29 робіт; за номінацією «спецкурси» – 14 робіт; «методичні рекомендації» – 7 робіт; «електронні ресурси навчання» – 2 роботи; «опорні конспекти» – 1 робота.

Враховуючи членів авторських колективів у конкурсі брали участь 148 авторів, із них відомості про себе подали 72 автори. За фахом: 15 з них методисти, 9 − старші викладачі, 8 – доценти кафедри, 5 − завідувачі відділів, 4 − завідувачі кафедр, 4 − завідувачі центрів, 4 – викладачі, 4 − вчителі, 4 − ректори, 3 − практичні психологи, 3 − завідувачі лабораторій, 3 − завідувачі кабінетів, 3 – професори кафедри, 1 − проректор, 1 − завідувач школою та 1 − вихователь.

Вік учасників конкурсу коливається в межах від 29 до 67 років. А саме: до 30 років − 1 учасник; від 30 до 40 років − 11 учасників; від 40 до 50 років − 21 учасник; від 50 до 60 років − 19 учасників; старше 60 років − 3 учасники; не подали відомості про свій вік − 17 учасників. Їх педагогічний стаж коливається у межах від 3 до 46 років: до 10 років − 4 учасники; від 10 до 20 років − 20 учасників; від 20 до 30 років − 17 учасників; від 30 до 40 років − 15 учасників; 40 і більше років − 3 учасники; не подали відомості про свій педагогічний стаж − 13 учасників. Серед них – 29 авторів мають науковий ступінь кандидата наук, та 4 автори − доктора наук. Окрім того, 11 авторів мають вчене звання доцента та 4 автори – вчене звання професора.

Представлено роботи з 14 областей:

Житомирська −1, Запорізька – 2, Закарпатська – 8, Київська – 11, Луганська − 1, Полтавська – 2, Рівненська – 4, Сумська – 2, Харківська – 2, Хмельницька – 3, Херсонська – 2, Черкаська – 11, Чернівецька – 2, Чернігівська – 2. Не представили роботи на конкурс 10 областей: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська.

Члени журі здійснювали аналіз форми та змісту поданих на конкурс матеріалів за критеріями, до яких внесли свої корективи та пропозиції, а саме: актуальність, компетентісна спрямованість змісту, інноваційність і дослідницький характер, логічність структури і змісту, відповідність структури та змісту виду розробки, науково-теоретичне обґрунтування, адресність та відповідність категорії слухачів (студентів), урахування особливостей навчання в системі ППО, спрямованість на розвиток критичного мислення студентів (слухачів), спрямованість на розвиток творчого потенціалу студентів (слухачів), повнота змісту науково-методичної розробки, доступність, практична спрямованість, відповідність інструментарію меті та завданням розробки, наявність завдань для самостійного опрацювання та для самоконтролю, наявність методичних рекомендацій щодо використання розробки, грамотність і естетичність оформлення, коректність використання професійної термінології, дотримання технічних вимог щодо оформлення.

Науково-методичні розробки учасників конкурсу спрямовані на різноманітні суб’єкти навчальної діяльності – від науково-методичного забезпечення шкільного освітнього середовища до основ інноваційного розвитку післядипломної педагогічної освіти регіону.

Аналізуючи подані конкурсні роботи, можна відзначити й різноманітність їх тематичного спрямування: здоров’язбережувальні технології, розвиток емоційної саморегуляції та професійної етики, використання цифрових освітніх ресурсів, ІКТ та медіа-освіти у навчальному процесі, управління якістю освіти, підприємницька компетентність, психолого-педагогічний супровід навчання, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, методичні рекомендації щодо проведення нестандартних курсів та модулів тощо.

Члени журі відзначають здебільшого, що матеріали, надіслані від ОІППО можуть бути класифіковані як науково-методичні, методичні, інформаційні, довідкові. Відзначено наукову новизну й актуальність деяких робіт, а також якість та естетизм їх оформлення. Однак члени журі відзначають і наявність певних недоліків у деяких конкурсних працях: невідповідність назви роботи поданим матеріалам або неповне її розкриття; недотримання вимог до написання й оформлення науково-методичних матеріалів, некоректне вживання наукових термінів і оперування науковими категоріями, відсутність необхідних для участі матеріалів (відомості про автора, тощо); відсутність наукової новизни та творчої авторської складової.

Науменко А.С. представила членам ради рейтинг конкурсних розробок, створений за результатами оцінювання у кожній з номінацій а також із переліком учасників, які набрали найбільшу кількість балів, і завдяки цьому є потенційними переможцями та лауреатами конкурсу.

Комісія позитивно оцінила результати конкурсу і запропонувала науково-методичній раді їх затвердити. Члени НМР обговорили підсумки конкурсу і вирішили інформацію про підсумки проведення Восьмого всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку у системі післядипломної педагогічної освіти взяти до відома, затвердити результати роботи журі конкурсу на кращу науково-методичну розробку в системі післядипломної педагогічної освіти та визначити переможців та лауреатів конкурсу, внести свої пропозиції до змісту положення конкурсу для розгляду їх на наступному засіданні науково-методичної ради, висвітлити підсумки проведення Восьмого всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку у системі післядипломної освіти на сайті Університету та в педагогічній пресі.