Чергове засідання науково-методичної ради  ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»

Чергове засідання науково-методичної ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»

21 листопада 2017 року відповідно до плану роботи Університету на 2017 рік (протокол ученої ради від 21.12.2016 № 13) відбулося чергове засідання науково-методичної ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти».

Організаційно-методичний та технічний супровід засідання науково-методичної ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» здійснив відділ науково-методичного забезпечення та координації діяльності закладів ППО.

На порядку денному стояло питання «Про організаційно-методичну роботу з виявлення та розповсюдження передового педагогічного досвіду упровадження інноваційних виробничих технологій у закладах професійної освіти (презентація досвіду роботи відділу сучасних технологій виробництва Білоцерківського інституту неперервної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»)». Доповідачі – Заславська Світлана Олександрівна, кандидат технічних наук, доцент, заступник директора з навчальної роботи БІНПО та Горлова Ганна Григорівна, завідувач відділу сучасних технологій виробництва БІНПО.

Організаційно-методичну роботу з виявлення та поширення перспективного педагогічного досвіду упровадження інноваційних виробничих технологій у закладах професійної освіти у Білоцерківському інституті неперервної професійної освіти здійснює відділ сучасних технологій виробництва.

Серед пріоритетних завдань відділу є: вивчення та систематизація освітніх інновацій, новітніх виробничих та сучасних педагогічних технологій з метою використання їх у навчально-виховному процесі закладів професійної освіти; створення банку новітніх виробничих технологій та перспективного досвіду працівників професійних навчальних закладів; надання методичної, організаційної, консультаційної допомоги педагогічним працівникам професійних навчальних закладів щодо використання освітніх інновацій та перспективного педагогічного досвіду.

Г. Горлова зазначила, що за результатами моніторингу формується банк новітньої інформації з періодичних видань, інтернет-сайтів навчально-методичних центрів областей, матеріалів спеціалізованих виставок. Створюються каталоги кращих освітніх практик педагогічних працівників; мультимедійних ресурсів, відеоматеріалів для використання в навчально-виховному процесі ПТНЗ.

Комісія позитивно оцінила та схвалила організаційно-методичну роботу з виявлення та розповсюдження перспективного педагогічного досвіду упровадження інноваційних виробничих технологій у закладах професійної освіти.

Член комісії – Базелюк Василь Григорович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри університетської освіти і права ЦІППО Університету наголосив, що на сьогодні банк матеріалів з методичного забезпечення навчання робітничих професій містить: методичні розробки уроків професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки; матеріали з досвіду роботи старших майстрів, майстрів виробничого навчання, викладачів. Усього систематизовано матеріалів: у паперовому варіанті – за 37 професіями 249 матеріалів досвіду, в електронному варіанті – за 104 професіями 1074 матеріалів досвіду. Забезпечено мультимедійними ресурсами 44 професії – 1065 відеороликів.

Відділ сучасних технологій виробництва допомагає педагогічним працівникам закладів професійної освіти оволодіти сучасними педагогічними та новітніми виробничими технологіями; опрацювати теоретичні й методичні питання з предмета, який викладають, або інформують щодо професій, яких навчають у ПТНЗ; сформувати в педагогічних працівників ПТНЗ сучасні погляди на особливості підготовки, організації та проведення занять у професійній школі.

Другим на засіданні розглянуто питання «Про затвердження підсумків Дев’ятого всеукраїнського конкурсу наукових, навчальних і методичних праць з проблем післядипломної освіти». Доповідач Баглай Анна Володимирівна, в.о. завідувача відділу науково-методичного забезпечення та координації діяльності закладів ППО, ознайомила членів НМР з результатами проведення конкурсу та його статистичними даними.

Вона доповіла, що Дев’ятий всеукраїнський конкурс наукових, навчальних і методичних праць з проблем післядипломної освітипроводився відповідно до розпорядження УВУПО № 1-рд від 13 лютого 2017 р. та розпорядження Університету менеджменту освіти № 4-р від 14 лютого 2017 р. під егідою Консорціуму закладів післядипломної освіти із залученням закладів післядипломної освіти – членів Українського відкритого університету післядипломної освіти (далі – УВУПО). Метою проведення Конкурсу є: забезпечення діяльності цих інститутів у єдиному науково-методичному просторі з метою підвищення рівня навчально-методичного і науково-методичного забезпечення освітньої діяльності закладів післядипломної освіти, а також сприяння професійному розвитку працівників системи післядипломної освіти. Оцінювання конкурсних робіт відбувалося у семи номінаціях: монографії, посібники, методичні рекомендації, дидактичні матеріали (опорні конспекти, робочі зошити, тощо), спецкурси, навчальні програми з навчально-методичним забезпеченням, електронні ресурси навчання (електронні підручники, посібники, програми, дидактичні комп’ютерні ігри тощо).

За результатами проведення конкурсу журі дійшло висновку, що серед учасників зберігається стабільний інтерес до конкурсу, що підтверджується кількістю надісланих праць. Усього у 2017 році на конкурс надійшло 54 праці з 17 областей України: Дніпропетровська – 1, Донецька – 1, Житомирська – 1, Запорізька – 1, Миколаївська – 1, Львівська – 1, Кіровоградська – 1, Чернігівська – 1, Закарпатська – 2, Луганська – 3, Полтавська – 3, Харківська – 3, Хмельницька – 4, Рівненська – 5, Тернопільська – 5, Київська – 8 (з них 3 від УМО), Черкаська – 13.

Не представили праці на конкурс 7 областей: Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Одеська, Сумська, Херсонська, Чернівецька.

У 2017 році на конкурс надійшли праці на кожну з запропонованих номінацій: посібники – 20 робіт; спецкурси – 10 робіт;монографії – 5 робіт;методичні рекомендації – 5 робіт; навчальні програми з навчально-методичним забезпеченням – 5 робіт;електронні ресурси навчання (електронні підручники, посібники, програми, дидактичні комп’ютерні ігри тощо) – 5 робіт; дидактичні матеріали (опорні конспекти, робочі зошити, тощо) – 4 роботи.

Враховуючи членів авторських колективів, участь у конкурсі взяв 121 автор. За фахом – 28 з них методисти, 22 – старші викладачі, 22 – доценти кафедри, 6 – завідувачі відділів, 15 – завідувачі кафедр, 5 – професори кафедри, 4 – проректори, 4 − завідувачі центрів, 4 − вчителя, 3 – заступники директора, 2 – ректора, 2 – завідувачі лабораторій, 1 – директор, 1 – викладач, 1 – провідний науковий співробітник. 1 – пенсіонер.

Вік учасників конкурсу коливається в межах від 26 до 79 років. А саме: до 30 років – 3 учасника; від 30 до 40 років – 20 учасників; від 40 до 50 років – 35 учасників; від 50 до 60 років – 41 учасник; старше 60 років – 20 учасників; не подали відомості про свій вік – 2 учасники. Їх педагогічний стаж коливається у межах від 2 до 54 років: до 10 років – 6 учасників; від 10 до 20 років – 30 учасників; від 20 до 30 років – 33 учасники; від 30 до 40 років – 36 учасників; 40 і більше років – 15 учасників; не подав відомостей про свій педагогічний стаж – 1 учасник.

Серед авторів – 12 мають науковий ступінь доктора наук та 54 – кандидата наук. Окрім того, 7 авторів мають вчене звання професора та 27 авторів мають вчене звання доцента, 1 автор – докторант та 1 автор – науковий кореспондент.

Відповідно до оновленого положення про конкурс, члени журі здійснювали аналіз форми та змісту поданих на конкурс матеріалів за критеріями, до яких внесли свої корективи та пропозиції окремо у кожній з номінацій. Для кожної з номінацій створено окрему експертну групу, що включала 4–5 членів конкурсного журі.

Аналізуючи подані конкурсні роботи, можна відзначити різноманітність їх тематичного спрямування: попередження емоційного вигорання педагогів, розвиток методологічної культури та професійної етики, використання освітніх цифрових ресурсів, ІКТ у навчальному процесі, управління розвитком професійного навчального закладу, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, методичні рекомендації щодо використання інституційного репозитарію як засобу підтримки розвитку освітнього середовища області тощо.

Члени журі відзначили, наукову новизну та актуальність деяких робіт, а також якість та естетику їх оформлення. Однак члени журі зауважили, що існують певні недоліки у деяких конкурсних роботах, зокрема, невідповідність назви роботи поданим матеріалам або неповне її розкриття; недотримання вимог до написання й оформлення науково-методичних матеріалів, некоректне використання наукових термінів і оперування науковими категоріями, використання застарілої літератури, відсутність інструкцій щодо використання цифрових ресурсів, відсутність необхідних для участі матеріалів (рецензій, відомостей про автора тощо), відсутність наукової новизни та творчої авторської складової.

А. Баглай представила членам науково-методичної ради рейтинг конкурсних праць, створений за результатами оцінювання у кожній з номінацій. Праці, які набрали найбільшу кількість балів у своїй номінації були запропоновані усім членам конкурсного журі для додаткового експертного оцінювання, за результатами якого визначені переможці та лауреати конкурсу.

Комісія позитивно оцінила результати конкурсу і запропонувала науково-методичній раді їх затвердити. Члени НМР обговорили підсумки конкурсу і вирішили схвалити інформацію про підсумки проведення Дев’ятого всеукраїнського конкурсу наукових, навчальних і методичних праць з проблем післядипломної освіти, результати роботи журі конкурсу наукових, навчальних і методичних праць з проблем післядипломної освіти затвердити та визначити переможців і лауреатів конкурсу та висвітлити підсумки проведення Дев’ятого всеукраїнського конкурсу наукових, навчальних і методичних праць з проблем післядипломної освіти на сайті Університету та в педагогічній пресі.