І Міжнародний освітній форум «Нова українська освіта. Створюємо сенси разом»
НАВЧАТИСЯ У КРАЩИХ!
Сучасні європейські методики навчання, цікаві ідеї та альтернативні підходи – основні напрямки Першого міжнародного освітнього форуму, який днями провели у Харкові. Організаторів і учасників об’єднала думка: ефективні реформи мають ґрунтуватися лише на прогресивних підходах.
Дводенний освітній форум, який проходив 2 - 3 березня цього року у м. Харкові, зібрав понад 400 учасників із різних куточків України та країн Європи. Дискусії щодо освітньої реформи підтримали освітяни Фінляндії та Естонії, презентували освітні програми й ініціативи.
– Мета цього заходу – формування простору нового мислення і нових сенсів для успішного впровадження на місцях реформи освітньої системи та зацікавленості учасників навчально-виховного процесу і науковців щодо активної участі в процесі розбудови нової української школи та формуванні якісного освітнього простору в нашій країні, – наголосив відкриваючи форум член-кореспондент Академії наук вищої освіти Украни, перший проректор ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України та голова Правління Громадської спілки «Всеукраїнська академія інноваційного розвитку освіти» Микола Кириченко.
Вільний простір для дискусій та навчання був створений у харківському готелі Premier Palace. Консультації, тренінги, панельні дискусії, круглі столи, консультативні майданчики, тренінги й майстер-класи… Більшість питань, які піднімалися, були пов’язані з упровадженням Нової української школи.
– Обговорювати треба не тільки реформи, але й механізми, шляхи, можливості фінансового забезпечення, – відзначив під час заходу Голова підкомітету з освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Тарас Кремінь. – Важливо, що у форумі беруть участь представники фінської системи освіти, директори шкіл, колегіумів. Це говорить про те, що відбувається інтернаціоналізація, зближення Нової української школи і фінської моделі, яка визнана кращою в світі.
Представлений на форумі досвід колег, упевнений він, допоможе реформувати систему освіти в Україні. Зокрема, успішні реформи системи освіти у Фінляндії та Естонії. А ще – ключові навички та компетенції, необхідні сучасному педагогу. Також розглядалися технічні інновації в українських школах і їх практичне впровадження, останні зміни в українському законодавстві у сфері освіти.
УСПІШНІ Й ЕФЕКТИВНІ
Фінська модель освіти – це державний бренд, який намагаються наслідувати у всьому світі. Про її реформування розповів Арі Покка, виконавчий директор гімназії Шильдт (Schildt Upper Secondary School) – одного з найбільших навчальних закладів Фінляндії (у 2015-2016 роках – президент Міжнародної асоціації шкільних директорів (ICP). Презентуючи досвід та особливості фінської системи освіти, він наголосив на мотивації учня і педагога, зупинився на особливостях роботи директора школи та ролі батьків у навчально-виховному процесі закладу освіти. У своєму виступі він порівняв керівника навчального закладу із людиною, яка «відкриває двері» – розповідає про можливості, допомагає кожній дитині розкритися, а також навчатися брати відповідальність за власне життя. На освітньому форумі презентували українське видання його книги, тираж якої забезпечило харківське видавництво. У цій книжці сконцентровано викладений досвід Фінляндії, яка за десятиріччя зробила колосальний прорив в освіті.
Про досвід реформування освіти в Естонії розповіла експерт Європейської асоціації досліджень освіти INNOVE Estonia, дослідник та викладач Ене-Сільвія Савр. Зазначалося, що кожна країна розробляє свою власну шкільну освіту. Та вибудовуючи концепцію реформ, має орієнтуватися на успішні, вже реалізовані моделі. За словами експерта, успіх забезпечується умінням використовувати найефективніші інновації зі світового досвіду. Експерт радо відгукнулася на запрошення навчальних закладів: провела майстер-класи у харківському ліцеї «МІР» (Майстерня інноваційного розвитку), директор якого Юлія Павіченко була одним із активних організаторів та модератором багатьох заходів форуму.
Серед міжнародних експертів I Міжнародного освітнього форуму – фахівець із психології праці, лектор Каунаського університету, директор і засновник видавництва «Флінтас» Сікстас Ріджевічус (Литва). Спікерами виступили й представники фундації Central European Academy Studiesand Certification (Польща), спеціалісти Ізраїльського центру міжнародного співробітництва МАШАВ, посольства Франції в Україні, а також вітчизняні спікери: представники освіти, органів державної влади та бізнесу, громадськості.
На основі цих доповідей відбулася дискусія щодо пропозицій до реформ української освіти та етапів розвитку освітніх програм різних рівнів. Йшлося й про план дій щодо поліпшення якості навчання і виховання у школах, професійно-технічних, вищих навчальних закладах. Було обговорено проблеми забезпечення якості підготовки та післядипломної освіти педагогічних працівників як однієї з найважливіших складових реформування системи освіти.
ПОТЕНЦІАЛ В ОСВІТІ
Під час другої частини форуму відбувся дискусійний майданчик «Сучасна реформа освіти – головні напрямки, проблеми, завдання». Питання для обговорення запропонував в.о. директора Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Володимир Ткаченко, який доєднався до участі онлайн.
– Входження України в європейський і світовий освітній простір вимагає модернізації змісту освіти, – наголосив він. – Вагомого значення набуває середня освіта – центральна ланка в освітній системі кожної країни. Саме вона є основою для успішного здобуття освіти наступних рівнів та самоосвіти впродовж усього життя.
За його словами, шкільна освіта мусить бути не просто якісною, а й цікавою для школярів. Тому слід вивчати ефективні напрацювання, враховувати міжнародний досвід. Скажімо, всі європейські країни пострадянського простору (окрім України, Росії та Білорусі), перейшли на 12-річну систему шкільної освіти. Її ефективність уже неодноразово обговорювалася на різних фахових рівнях.
Він також звернув увагу, що переважна більшість школярів нині здобуває повну загальну середню освіту в 16 або 17 років. Проте у такому віці надто важко прийняти усвідомлене рішення щодо свого майбутнього. Тому 12-й рік буде корисним і з точки зору професійної орієнтації. Нова Концепція передбачає трирічне навчання в старшій профільній школі: гуманітарного або технічного спрямування. Додаткові знання та навички, безперечно, допоможуть кожному стати успішнішим і щасливішим у житті.
Сьогодення вимагає від кожної дорослої людини неперервного вдосконалення і навчання. Тому цим навичкам та вмінням слід приділяти належну увагу вже у школі. Нині цифрові технології відіграють набагато істотнішу роль, ніж будь-коли раніше. Тому важливо, аби діти вже сьогодні навчились осмислено їх використовувати. Перед педагогами постають дуже відповідальні завдання.
З огляду на те, що сьогодні в Україні в цілому досягнуто прийнятного рівня доступності освіти, але водночас її якість потребує суттєвого підвищення, а структура – оновлення, актуальними для України є елементи відкритої освіти, пов’язані з ефективним використанням інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі та освітньому менеджменті.
Такі підходи та інструменти відкритої освіти, у першу чергу, сприяють забезпеченню сучасними навчальними матеріалами, налагодженню нових ефективних механізмів обміну досвідом між педагогами. Реалізація потенціалу відкритої освіти може стати запорукою розбудови в Україні нової сучасної індустрії, здатної відіграти велику роль у поліпшенні соціального клімату і якості трудових ресурсів, створенні значної кількості нових робочих місць.
У виступах учасників неодноразово звучала думка, що форум став ще однією комунікативною площадкою, що об’єднує навчальні заклади, бізнес і громадянське суспільство для успішного впровадження реформи освітньої системи, зокрема й зацікавленості учасників навчально-виховного процесу в активній розбудові Нової української школи та формуванні якісного освітнього простору в Україні.
До речі, на форумі були представлені нові підручники для 9 класу, які вже незабаром обиратимуть для своїх шкіл учителі. Харківське видавництво «Ранок» дозволило познайомитися з 30-ма підручниками, які нещодавно пройшли експертне оцінювання під час конкурсного відбору.
Цікавим заходом на форумі став дискусійний майданчик «Запит роботодавця та нові формати освіти», в ході якого всі бажаючі учасники форуму змогли поставити запитання чи вступити в дискусію з представниками замовників спеціалістів (роботодавцями), яких готує система освіти України.
Під час другого дня форуму були організовані круглі столи, тренінги та майстер-класи, які проходили не лише в залах Premier Palace, а й безпосоредньо в кращих навчальних закладах Харкова. Основними темами дня стали: «Масові відкриті онлайн-курси (МООС) і змішане навчання», «Навчання протягом життя: харківський проект «15х4», «Сучасні практики раннього розвитку дітей», «Яким має бути сучасний український підручник?», «Франко-українські освітні програми», «Технічні можливості для нової школи — підсумки Bett Show».
Активну участь у цих заходах взяли представники ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України та Українського відкритого університету післядипломної освіти (УВУПО). Так, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри державної служби та менеджменту освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Світлана Синенко представила на форумі зміни в законодавстві щодо освітньої діяльності, а кандидат педагогічних наук, доцент Надія Любченко (творча лабораторія УВУПО) провела майстер-клас по темі «Методологія і практика професійного розвитку сучасного освітнього менеджера».
Серед інноваційних підходів форумчан зацікавив проект, направлений на контроль за навчанням дітей «ЯКлас». Він дозволяє працювати у віртуальному класі: дитині виконувати завдання вдома, вчителю – їх перевіряти, а батькам – бачити оцінки з кожного предмета в електронному журналі.
Цікавими на форумі стали і багато інших заходів та дискусій, а його учасники висловили щирі слова подяки організаторам.
Ініціаторами та організаторами проведення І Міжнародного освітнього форуму в Харкові в межах державно-громадської співпраці разом з представниками державної влади, освітянських та бізнесових організацій Слобожанщини були ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Український відкритий університет післядипломної освіти, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та Громадська спілка «Всеукраїнська академія інноваційного розвитку освіти», які разом з іноземними партнерами започаткували таку форму співпраці освітян у здійсненні освітньої реформи та в минулому році уже провели подібні заходи в ряді регіонів України.
За підсумками обговорень на форумі в Харкові була прийнята резолюція, а всі учасники отримали Сертифікат міжнародного зразка.
За матеріалами «Освіта України» та Громадської спілки
«Всеукраїнська академія інноваційного розвитку освіти»
