Перше засідання науково-методичної ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» у 2018 році

14 березня 2018 року проведено перше засідання науково-методичної ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», на якому було розглянуто два актуальних питання.

1 питання «Про проміжні результати Всеукраїнського експерименту «Педагогічна майстерність вчителя як чинник професійного самовизначення учнів інноваційного навчального закладу «школа-коледж» (2014–2018 рр.) (спільно з Інститутом педагогіки НАПН України)». Доповідач – Ганна Дмитрівна Матвєєва, заслужений працівник освіти України, кандидат педагогічних наук, директор Миколаївської спеціалізованої школи «Академія дитячої творчості».

Дослідно-експериментальна робота за темою «Педагогічна майстерність вчителя як чинник професійного самовизначення учнів інноваційного навчального закладу «школа-коледж» здійснюється з 2014 по 2018 рр. на базі навчально-виховного комплексу школа-коледж «Академія дитячої творчості» Миколаївської міської ради Миколаївської області. У складі комплексу Миколаївська спеціалізована школа мистецтв і прикладних ремесел «Академія дитячої творчості», авторська школа Ганни Матвєєвої та Миколаївський муніципальний академічний коледж.

Мета експерименту полягає у створенні нової моделі закладу освіти, в якому завдяки збалансованості управлінської та професійно-педагогічної діяльності буде реалізовуватись система академічної освіти.

Наукові керівники експерименту: Отич О.М., проректор з науково-методичної роботи та міжнародних зв’язків ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; Топузов О. М., віце-президент Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України; Калініна Л. М., завідувач відділу економіки та управління ЗСО Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор.

Г. Д. Матвеєва зазначила, що унікальність й інноваційність навчально-виховного комплексу «Академія дитячої творчості» полягає у поєднанні загальноосвітнього та вищого закладів освіти. Це вимагає більш ретельного й уважного підходу до організації навчально-виховного процесу, науково-методичної роботи з педагогічними працівниками тощо. Такий синтез сприяє створенню умов для формування творчої особистості, починаючи від молодшого шкільного віку до набуття нею професійної зрілості, перетворення на компетентного фахівця, готового до життя в сучасних соціально-економічних умовах.

Від комісії виступила Людмила Григорівна Кондратова, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри відкритих освітніх систем та інформаційно-комунікаційних технологій ЦІППО ДВНЗ УМО НАПН України. Вона висловила високу оцінку досвіду створення моделі інноваційного закладу освіти «школа-коледж», рекомендувати поширити його в освітянську практику і наголосила, що функціонування саме такої моделі інноваційного навчального закладу та внесення його до затвердженого МОН України переліку типів навчальних закладів надає можливість для:

–     впровадження системи ступеневої підготовки фахівців за наскрізними навчальними планами та програмами;

–     забезпечення наступності загальної й профільної освіти;

–     створення умов, що забезпечують психологічну комфортність учнів при переході з рівня загальної середньої освіти на рівень професійної мистецької освіти, адже у комплексі відсутня складна психологічна адаптація (як у ВНЗ), учень залишається у творчій, знайомій йому атмосфері;

–     економії бюджетних коштів: раціональне поєднання базового освітнього компонента з профільною освітою, поєднання матеріально-технічної бази обох закладів, використання єдиного адміністративного, педагогічного й технічного персоналу, отримання спеціальності молодшого спеціаліста на бюджетній основі;

–     проходження практики для студентів коледжу на базі школи.

2 питання «Про результати роботи тимчасового творчого колективу УВУПО «Здійснення моніторингу якості післядипломної освіти в Україні». Доповідач – Марина Євгенівна Смирнова, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарної освіти Харківської академії неперервної освіти.

Представлено узагальнений звіт про моніторингові дослідження, що проводилися в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти протягом 2016–2017 років. При цьому під моніторингом в закладі післядипломної педагогічної освіти розумілася інформаційна система, яка постійно оновлюється і поповнюється на основі безперервного стеження за станом і динамікою розвитку основних складових якості післядипломної освіти за сукупністю визначених критеріїв, з метою прийняття оперативного управлінського рішення щодо прогнозування подальшого її розвитку та забезпечення ефективності. Мета моніторингу: вивчення якості післядипломної педагогічної освіти та визначення рівня відповідності організації моніторингу та його інформаційно-аналітичного забезпечення професійним потребам і запитам педагогічних працівників. Реалізація поставленої мети та завдань здійснювалась на базі обласних закладів післядипломної педагогічної освіти відповідно до плану моніторингових досліджень.

Марина Євгенівна зазначила, що результати дослідження мають спрямувати роботу системи післядипломної освіти на: встановлення балансу між навчанням та інтересами, професійними потребами і очікуваннями кожного педагога-фахівця; урахування в змісті освітніх програмах суперечностей між швидким старінням знань та потребою випереджального темпу їх оновлення; між великим обсягом інформації, яка має професійне значення для педагога, та природним обмеженням можливостей людини опанувати її, що й викликає потребу в оновленні підходів, технологій, які використовуються у процесі підвищення кваліфікації; врахувати різноманітність індивідуальних вимог слухачів, підходів до навчання дорослих і забезпечити змістовність, збалансованість та оптимальність використовуваних форм навчання.

Від комісії виступив Василь Григорович Базелюк, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри університетської освіти і права ЦІППО ДВНЗ УМО НАПН України, який зазначив, що узагальнені результати моніторингу якості післядипломної педагогічної освіти засвідчили, що:

– якість організації освітнього процесу в системі післядипломної педагогічної освіти і його зміст є ключовими показниками успішності й ефективності освітнього процесу;

– в умовах створення конкурентного освітнього середовища, потребують суттєвого оновлення: зміст освітніх програм, технологічний інструментарій викладача, форми навчання й підходи до визначення результатів навчання;

– процес навчання у системі післядипломної освіти повинен мати персональну спрямованість, зорієнтованість на професійні потреби й очікування керівних і педагогічних працівників закладів освіти, впливати на мотивацію слухачів, їхнє прагнення до професійної самореалізації та постійного самовдосконалення.