ДЗВО «УМО» БУЛО ЗАПРОШЕНО ДО УЧАСТІ В VII СТРАТЕГІЧНІЙ СЕСІЇ «УКРАЇНСЬКІ СТУДІЇ В СЛАВІНИСТИЦІ: ВІЗУАЛІЗАЦІЯ»
23 листопада 2023 року Міністерство освіти і науки України, Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Офіс підтримки вченого, Державне підприємство «Український державний центр міжнародної освіти» та Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту провело стратегічну сесію «Українські студії в славістиці: візуалізація» за темою «Завдання і повноваження Національної комісії зі стандартів державної мови в контексті українського законодавства. Іспити на рівень володіння державною мовою».
Захід із циклу стратегічних сесій «Українські студії в славістиці: візуалізація» проводився з метою висвітлення тенденцій розвитку україністики в сучасних умовах, наявних викликів та перспектив їх подолання, розуміння значення бренду та іміджу України у світовому просторі, а також зміни ролі України, що призводить до актуалізації українського наративу та зміни парадигми славістичних студій.
До участі у заході були запрошені науковці, науково-педагогічні працівники, здобувачі вищої освіти, дипломати, представники громадських організацій та інші особи.
ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України представляли проректор з науково-педагогічної, освітньої роботи та міжнародних зв’язків Наталія Муранова; директор Центру міжнародного співробітництва та освіти Світлана Грицай; методист вищої категорії Центру міжнародного співробітництва та освіти Лариса Бородінова; завідувач відділу моніторингу якості освіти, ліцензування та акредитації Безнос Олена, викладачі та здобувачі вищої освіти 281 спеціальності «Публічне управління та адміністрування» Університету.
Про порядок напрацювань, затвердження, уведення в дію, перегляду стандартів державної мови та внесення змін до них доповіла голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чорноброва. У своїй презентації Юлія Чорноброва наголосила на важливість створення єдиного Державного стандарту, який має уніфікує систему оцінки володіння українською мовою і в Україні, і за її межами. Він має складатися з чіткого переліку комунікативних вмінь і навиків на кожному рівні (від А1 до С2) за всіма видами мовленнєвої діяльності (слухання, читання, письмо, говоріння), які докладно прописано відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти.
Олена Шаповалова, директор Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» зауважила, що інтеграція України в міжнародний науково-освітній та культурно-інформаційний простір посилила зацікавленість до вивчення української мови як іноземної. Вивчення української мови як іноземної може бути корисним для навчання іноземних громадян та осіб без громадянства в закладах вищої освіти, бізнесменів та фахівців у різних галузях, роботи в Україні чи співпраці з українськими партнерами.
З цього огляду назріла необхідність виробити державні вимоги до рівнів володіння українською мовою як іноземною, які зможуть стати основою для організації й проведення сертифікаційного іспиту і підставою для запровадження документа єдиного зразка (Сертифікат), що засвідчуватиме рівень володіння українською мовою як іноземною, доповіла Данута Мазурик, член Національної комісії зі стандартів державної мови.
Завдяки затвердженому Державному стандарту з української мови як іноземної (рівні загального володіння А1-С2) іноземні громадяни чи особи без громадянства, незалежно від того, де вони вивчали українську мову, за якими програмами і планами, зможуть підтвердити свій рівень володіння українською як іноземною під час сертифікаційного іспиту в Україні та в українських інституціях за кордоном й отримати відповідний Сертифікат, проінформувала Данута Мазурик.
Під кінець стратегічної сесії, Олеся Ващук, голова Офісу підтримки вченого, голова Ради молодих учених Міністерства освіти і науки України підсумувала, щовивчення української мови як іноземної може викликатися бажанням підвищити рівень взаєморозуміння між культурами, зменшити бар’єри між національностями та сприяти міжкультурній комунікації.
