СТУДЕНТСЬКА КОМАНДА БІНПО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ «ФЕЙКИ В СУСПІЛЬСТВІ ПОСТПРАВДИ» У РАМКАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ХАКАТОНУ З МЕДІАГРАМОТНОСТІ
10 липня 2023 року студентська команда Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України взяла участь у вебінарі «Фейки в суспільстві постправди»у рамках Всеукраїнського хакатону «Лабіринти медіаграмотності або Розв’язуємо вузлик інформаційної війни: історія, мова, культура, традиції від минулого до сьогодення».
У всеукраїнському хакатоні беруть участь 10 команд від провідних ЗВО України, у тому числі з прикордонних міст.
До студентської команди БІНПО увійшли 16 здобувачів вищої освіти.
У вебінарі взяли участь 5 науково-педагогічних працівників БІНПО: Вікторія Сидоренко, директорка БІНПО, докторка педагогічних наук, професорка; Олена Юденкова, вчена секретарка БІНПО, кандидатка педагогічних наук; Ірина Кучерак, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки, психології та менеджменту; Ірина Гончарова, старша викладачка кафедри технологій навчання, охорони праці та дизайну; Андрій Геревенко, старший викладач кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін.
Спікеркавебінару – Наталія Калініченко, головний редактор газети «Білопільщина», голова ГО «Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини). Газета «Білопільщина» функціонує 103 роки, і за свою історію припиняла роботу всього двічі: у 1941 році та з лютого по квітень 2022 року. Білопілля – місто, яке збудоване на місці давньоруської фортеці Вир, згадки про яку є в Повісті полум’яних літ і датовані 1096 роком. Білопілля (Сумська область) знаходиться близько 8 кілометрів від державного кордону, перебуває під постійними ворожими обстрілами.
Спікерка Наталія Калініченко під час вебінару розглянула, як жити в епоху постправди, якими критеріями вияву пропаганди та фейків керуватися в умовах війни, як мінімізувати їх вплив на власні переконання та судження.
Останні десять років у світовому інформаційному просторі живе поняття «постправда», яке в 2016 році отримало визначення в Оскфордському словнику – це обставини, за яких об’єктивні чинники надають менше впливу на формування громадської думки, ніж заклики до емоцій і особистих переконань. Це явище стало трендом у комунікації. Його пов’язують з поширенням ролі соціальних мереж, коли кожен власник профілю перетворюється з медіума (посередника в ланцюгу комунікацій), у саме медіа, коли будь-яка людина може коригувати базове повідомлення згідно зі своїми уявленнями про факт. Правді надають найбільш вигідної форми. Відбувається програмування реакції аудиторії. Епоха постправди породила супутнє явище – фейк та створила всі умови для творення та застосування пропаганди, будування альтернативної версії історії та реальності.
На думку Наталії Калініченко, важливим інструментом постправди стали фейкові новини, які дуже швидко поширюються від однієї людини до іншої, – повністю або частково вигадана інформація про суспільні події, справжніх людей або про речі, явища, яка подається у ЗМІ під виглядом справжніх журналістських матеріалів. Фейки заполонили інформаційний простір. Це відбувається тому, що мало хто читає далі заголовка, а подібні матеріали мають дуже яскраві назви. Такі повідомлення масифікуються, впливають на людей.
У кінці вебінару студенти і викладачі мали змогу поставити спікерці запитання, обмінятися власними прикладами поширення фейків у ЗМІ.
Команда БІНПО вдячна організаторам Всеукраїнського хаrатону «Лабіринти медіаграмотності» за цікавий і корисний матеріал.
