СТУДЕНТСЬКА КОМАНДА БІНПО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ «ВІДРОДЖЕНІ ІМЕНА ТА НЕЗЛОМЛЕНІ ПОСТАТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ» У РАМКАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ХАКАТОНУ З МЕДІАГРАМОТНОСТІ

СТУДЕНТСЬКА КОМАНДА БІНПО ВЗЯЛА УЧАСТЬ У ВЕБІНАРІ «ВІДРОДЖЕНІ ІМЕНА ТА НЕЗЛОМЛЕНІ ПОСТАТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ» У РАМКАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ХАКАТОНУ З МЕДІАГРАМОТНОСТІ

24 липня 2023 року студентська команда Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України взяла участь у вебінарі «Відроджені імена та незломлені постаті в українській літературі» у рамках Всеукраїнського хакатону «Лабіринти медіаграмотності або Розв’язуємо вузлик інформаційної війни: історія, мова, культура, традиції від минулого до сьогодення».

Студентську команду БІНПО представляє 16 здобувачів вищої освіти. У вебінарі також взяли участь три науково-педагогічних працівники БІНПО: Вікторія Сидоренко, директорка БІНПО, докторка педагогічних наук, професорка; Олена Юденкова, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри методики професійної освіти та соціально-гум анітарних дисциплін; Андрій Геревенко, старший викладач кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін.

Спікерка вебінару – Марина Ячменик, кандидатка педагогічних наук, медіатренерка, керівниця Лабораторії інфомедійної грамотності, старша викладачка кафедри української мови і літератури (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка).

Вебінар розпочався з емоційного розбору командами учасників творчості Павла Вишебаби – українського воїна, командира відділення, який руйнує стереотипи про військових, пише вірші і записує кліпи.

Марина Ячменик побудувала вебінар за двома частинами. Перша частина була зосереджена на з’ясуванні учасниками вагомості української літератури в контексті медіаграмотності, а друга – практичний майстер-клас на розвінчуванні фейків на прикладах пропаганди та ворожих наративів.

Учасники обговорили етапи становлення української літературної мови на основі народної. Внаслідок проведеного дослідження дійшли висновку, що становлення української літературної мови співпадає зі становленням низки літературних мов країн Західної Європи. Процес становлення нацiональної лiтературної мови був зумовлений формуванням української нацiї та базувався на народному пiдгрунтi, на двох її основних джерелах – на розмовно-побутовiй мовi i мовi фольклорно-пiсеннiй.

Дискусійний блок вебінару включав запитання: Якою для вас є шкільна література? До чого слід апелювати вчителю? Після цього детально розібрали своє відношення до фейків шляхом аналізу свласних емоційних станів.

Цікавим практичним кейсом для всіх учасників став розбір публікації в першому українському часописі «Хлібороб». Команди учасників дізналися, що на початку ХХ століття українське друковане слово продовжувало перебувати під офіційною забороною. Але революційно-вибухова ситуація, що склалася в суспільстві, швидкі процеси національно-культурного відродження, які проявлялися практично на теренах усієї України, змусили російського імператора Миколу ІІ піти на деякі поступки: дещо зняти соціальну та національну напругу, населенню  були даровані деякі права та свободи. Так, 12 грудня 1905 року у світ вийшов перший номер газети «Хлібороб», засновниками якого стали відомі політичні і громадські діячі Володимир та Микола Шемети. Отже, громадськість краю мала можливість ширше дізнатися про політичне життя тогочасної держави. Часопис закликав до політичних та економічних змін, зокрема до автономії України в межах Росії. Оголосивши себе селянською газетою, її творці найбільше уваги приділяли селу: друкували постанови сходів, резолюції селянських громад щодо землі, освіти. При цьому часопис намагався якнайповніше відбити прагнення селян.

Команда БІНПО вдячна організаторам Всеукраїнського хакатону «Лабіринти медіаграмотності» за цікавий і корисний матеріал, можливість пізнати нове.