БІНПО ВЗЯВ УЧАСТЬ У ГОСТЬОВІЙ ЛЕКЦІЇ БАРБАРИ ПРАЙТЛЕР «ЯК ДІТИ ПЕРЕЖИВАЮТЬ ГОРЕ І ЯК МИ МОЖЕМО ЇМ ДОПОМОГТИ»
14 жовтня 2024 року науково-педагогічні працівники кафедри педагогіки, психології та менеджменту Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти ДЗВО «УМО» НАПН України, здобувачі вищої освіти ОП «Психологія», «Педагогіка вищої школи» взяли участь у гостьовій лекції: «Як діти переживають горе і як ми можемо їм допомогти».
Гостьова лекція стала можливою завдяки Проєктному бюро Австрійської служби міжнародної співпраці в галузі освіти та досліджень (OeAD). Спікером виступила відома психотерапевтка докторка Барбара Прайтлер, авторка книжки «Ті, що зникли без сліду... Психотерапевтична робота з родичами осіб, які зникли без вісті».
У гостьовій лекції взяли участь науково-педагогічні працівники кафедри педагогіки, психології та менеджменту: Вікторія Сидоренко, директорка Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти, професорка кафедри, докторка педагогічних наук, професорка; Юлія Герасименко, завідувачка кафедри, докторка економічних наук, професорка; Лідія Мамчур, професорка кафедри, докторка педагогічних наук, професорка; Наталія Торба, доцентка кафедри, кандидатка психологічних наук, доцентка; Олег Фурс, доцент кафедри, кандидат психологічних наук, доцент; Юлія Грибовська, доцентка кафедри, кандидатка економічних наук, доцентка; Ілля Пахомов, старший викладач кафедри, Владислав Чертов, викладач кафедри.
Проблему психологічної допомоги дітям, які пережили горе, важко переоцінити. Особливої актуальності вона набуває в умовах воєнного стану. Для практичних психологів важливо зрозуміти технологію надання цієї допомоги з метою нормалізації психічного стану дитини. Тому практичний досвід роботи з дітьми, які пережили горе, який має докторка Барбара Прайтлер, надзвичайно цікавий та корисний для практикуючих та майбутніх психологів.
На початку лекції Барбара Прайтлер нагадала присутнім, що горювання – це нормальна реакція на втрату, тривалість горювання у кожного різна, а прояв горя залежить від стосунків і особистості людини, що горює, враховуючи культурні особливості. Вона повідомила, що діти горюють інакше, ніж дорослі: вони дуже швидко повертаються до гри, горе підкочується до них хвилями – емоції можуть дуже швидко змінюватися, тому їм потрібні поряд уважні дорослі.
Також лекторка наголосила, що діти мають право на горювання: якщо померла людина, яку дитина любила, вона має право знати, що трапилося і ця людина більше не повернеться. Так діти можуть зрозуміти, чому дорослі раптом інакше поводяться, так дітей можна залучити до ритуалів, пов’язаних з трауром, так не руйнуються стосунки у родині – переживання горя разом зміцнює родину.
Пані Барбара зазначила, що переживання горя на різних етапах життя різне. Так, діти дошкільного віку вже знають слово «мертвий», але ще не розуміють концепту остаточності, вони можуть вважати себе винуватими у втраті, тому дорослі повинні розмовляти з дитиною, залучати її до траурних ритуалів. У молодшому шкільному віці у дітей може мати місце страх перед смертю, відчуття горя та суму, тому дорослі повинні пояснити дитині, що сталося, і надати їй відчуття безпеки. У підлітків вже виникає питання, що буде з людиною після смерті, в чому сенс життя, тому дорослі повинні надати їм можливість висловити свої емоції.
Барбара Прайтлер порадила залучати дітей до траурних ритуалів, які: структурують спричинений хаос, дають соціальну підтримку, укорінені у духовному контексті, змушують прийняти втрату, підтримують, можуть бути «дороговказами». Треба пам’ятати, що горе потребує багато часу, а підтримка дитини у горі – терпіння.
В основу вебінару були покладені матеріали з психоедукації, перекладені українською мовою (www.trauma-surviving.com). На наш погляд, вони допоможуть практичним психологам, які працюють з дітьми, які пережили горе.
Після завершення лекції її учасники подякували організаторам та докторці Барбарі Прайтлер за теплу та дружню атмосферу, а також за надзвичайно корисну й актуальну інформацію, а вони, в свою чергу, відмітили їх активність та вмотивованість.
