У статті розглядається специфіка метатеоретичних досліджень як особливої форми само-
рефлексивності наукового знання. Показано, що накопичення, диференціація та інтеграція знань про
рефлексію створює певний «метарівень» наукової свідомості, на якому відбувається відмова від звич-
них стереотипів мислення, а організація наукової діяльності перебудовується таким чином, що дає
змогу перейти від сцієнталістської парадигми до ширшого поняття рефлексивної культуродигми.
На основі аналізу розвитку філософсько-психологічних досліджень з рефлексивної проблема-
тики показано особливості трансформації рефлексивно-психологічних досліджень в особливу галузь
гуманітарного знання — рефлексивну психологію. Визначено принципові умови та об’єктивні показ-
ники зазначеного процесу, зокрема такі, як різке та інтенсивне зростання публікацій у наукових видан-
нях, виникнення наукових і науково-практичних конференцій з нової предметної проблематики, широке
впровадження у різні сфери соціальної практики (управління, охорону здоров’я, освіту) методичних роз-
робок, що ґрунтуються на засадах рефлексивної психології.
Показано етапи інституалізації рефлексивної психології, перетворення її з наукового руху,
яким вона стала в останній третині ХХ ст., в наукову дисципліну.
Ключові слова: рефлексивна психологія, практика рефлексування, рефлексивно-методоло-
гічний підхід, рефлексивна культуродигма.
В статье рассматривается специфика метатеоретических исследований как особой формы
саморефлексивности научного знания. Показано, что накопление, дифференциация и интеграция зна-
ний о рефлексии создает определенный «метауровень» научного сознания, на котором происходит
отказ от привычных стереотипов мышления, а организация научной деятельности перестраи-
вается таким образом, что позволяет перейти от сциенталистской парадигмы к более широкому
понятию рефлексивной культуродигмы.
На основе анализа развития философско-психологических исследований из рефлексивной про-
блематики показаны особенности трансформации рефлексивно-психологических исследований в осо-
бую отрасль гуманитарного знания — рефлексивную психологию. Определены принципиальные усло-
вия и объективные показатели отмеченного процесса, в частности такие, как резкий и интенсивный
рост публикаций в научных изданиях, возникновение научных и научно-практических конференций по
новой предметной проблематике, широкое внедрение в разные сферы социальной практики (управле-
ние, здравоохранение, образование) методических разработок, которые основываются на принципах
рефлексивної психологии.
Показаны этапы институализации рефлексивної психологии, превращения ее из научного дви-
жения, которым она стала в последней трети ХХ в., в научную дисциплину.
Ключевые слова: рефлексивная психология, практика рефлексирования, рефлексивно-мето-
дологический подход, рефлексивная культуродигма.
The specific character of meta theoretical researches as a special form of scientific knowledge reflection
is examined in the article. It is revealed that the accumulation, differentiation and integration of knowledge about
the reflection creates certain «metalevel» f scientific consciousness where the rejection of usual thought
stereotypes is observed. Besides, scientific activity organization reforms in such a way that it allows to pass from
a scientific paradigm to winder concept of reflexive culturedigm.
The peculiarities of reflexive psychological researches transformation into the special humanitarian
industry i.e. reflexive psychology are described in the article. The principle conditions, objective indexes of the
above-mentioned process as intensive increasing publications in scientific conferences on a new subject, a wide
introduction in the different spheres of social practice (management, health protection, education) are determined.
The stages of reflexive psychology institutionalization, its transformation from the scientific movement in
the end of the XX century into scientific discipline.
Key words: the reflexive psychology, practice of reflection, reflexive-methodological approach, reflexive
culturedigm.
