Шановні учасники

Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції
«Застосування технологій бенчмаркінгу в організації навчального процесу в системі післядипломної педагогічної освіти»!

Від імені ректорату УМО, керівництва УВУПО і особисто від очільника обох цих університетів академіка В.В. Олійника дозвольте привітати Вас на форумі цього інноваційного за тематикою заходу, який проводиться нами у рамках науково-організаційної діяльності УВУПО, відповідно до Плану масових наукових заходів УВУПО на 2016 р. спільно з КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» і за ініціативи цього освітнього закладу.

Наша конференція присвячена актуальній і новій для української освіти проблемі упровадження бенчмаркінгу у системі професійного розвитку керівних, педагогічних та науково-педагогічних  кадрів.

Хочу сказати, що обрання такої теми є дуже природним для Харківської академії, оскільки це – дуже потужний та інноваційний заклад, який оперативно реагує на нові потреби, виклики і запити суспільства й освіти і знаходить на них адекватні відповіді, зростаючи при цьому сам.

Цей знаний в Україні й не тільки у ній, а вже й за її межами, заклад пройшов славний шлях від обласної педагогічної станції, обласного методичного кабінету та обласного інституту удосконалення кваліфікації вчителів (у 1936-39 рр.) – до Академії неперервної освіти, у яку був реорганізований у 2010 р. Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти  завдяки подвижницькій праці Л. Д. Покроєвої та очолюваного нею колективу однодумців.

Сьогодні ХАНО є флагманом ППО України і має статус вищого навчального закладу. За активної участі її ректора й педагогічних працівників розробляються майже усі нормативні документи й законодавчі акти у галузі післядипломної освіти та освіти дорослих. Академією проводиться серйозна науково-дослідна робота з підвищення якості навчання педагогічних працівників на основі запровадження системи контрольних робіт, створення системи неперервної інформатичної підготовки педагогів у післядипломній педагогічній освіті тощо.

У рамках УВУПО Харківська академія неперервної освіти узяла на себе відповідальність за роботу ТТК щодо здійснення моніторингу якості ППО в Україні – і ми вдячні за це керівнику цього колективу зав. кафедри М.Є. Смирновій і ректору академії Л.Д. Покроєвій.

Повертаючись до теми нашої конференції, зазначу, що технологія бенчмаркінгу, як і багато інших технологій, є запозиченою освітою. Сучасні дослідники вважають, що вона прийшла до цієї галузі з бізнесу, де використовувалася як інструмент подолання відставання компаній і виходу їх на лідируючі позиції завдяки пошуку найкращих прикладів ведення справ і запозичення цих практик.

Але, хоча і вважається, що бенчмаркінг з’явився у 1972 р. завдяки розробкам Інституту стратегічного планування в Кембриджі, в освіті, зокрема українській, його попередником, на нашу думку, можна вважати ППД – передовий педагогічний досвід, опрацюванню якого в Україні приділялася велика увага у контексті руху педагогів-новаторів, розроблення інноваційних авторських педагогічних систем тощо (В. Шаталов, Михайло Щетінін, М. Гузик та ін.).

Водночас, бенчмаркінг в освіті, якщо виходити з перекладу цього слова як «початку відліку», еталонного порівняння, критерію, – передбачає значно ширший контекст вживання й стосується різних аспектів аналізу, відбору, вивчення й адаптації найкращих освітніх практик до умов діяльності конкретного закладу освіти з метою підвищення якості надання освітніх послуг.

Я не буду детально зупинятися на цих характеристиках, оскільки усі, хто зголосився узяти участь у конференції, розуміють сутність, мету і переваги впровадження бенчмаркінгу у закладах освіти. Єдине зазначу, що ця технологія (а в її рамках і технології бенчмаркінгу) дозволяють закладам післядипломної освіти:

-         побачити себе, ніби збоку, й виявити свої сильні й слабкі сторони;

-         запозичити нові ідеї щодо організації освітнього процесу та маркетингу освітніх послуг;

-         крім того, вивчення системи роботи ЗППО, які є лідерами у галузі, сприятиме визначенню стратегічних орієнтирів розвитку для інших закладів (у цьому зв’язку бенчмаркінг можна розглядати як деяку альтернативу традиційному стратегічному плануванню, яке буде не просто виходити від досягнутого рівня, а й ураховувати результати аналізу показників конкурентів на ринку освітніх послуг).

10. Алгоритм технології бенчмаркінгу охоплює такі кроки:

  1. Усвідомлення керівництвом і працівниками ЗППО усіх механізмів управління власною освітньою, науковою та інноваційною діяльністю.
  2. Аналіз відповідної діяльності інших закладів ППО.
  3. Порівняння механізмів, умов та результатів цієї діяльності.
  4. Відстеження й аналіз відмінностей у ключових показниках якості освіти у своєму та інших освітніх закладах.
  5. Обґрунтування, розроблення і впровадження необхідних змін для подолання відставання й здобуття статусу лідера ППО.

Процедура бенчмаркінгу може бути як одноразовою (відповідною до потреби), так і систематичною – у цьому полягає сутність двох підходів до реалізації цієї технології в сучасній освіті. Про переваги кожного з цих підходів можна дискутувати, як і про інші проблеми, пов’язані з упровадженням бенчмаркінгу в діяльність сучасних закладів ППО.

Тож бажаю Вам цікавої наукової дискусії і плідної роботи, що сприятиме розвитку ППО та професійному вдосконаленню освітян.

Матеріали сьогоднішньої конференції – на сайті УМО, сторінка Консорціуму, УВУПО.