Філософські проблеми наукового пізнання
Мета навчальної дисципліни.
Мета навчальної дисципліні полягає у формуванні знань у галузі філософії і методології науки, вивченні та аналізі сучасних наукових концепцій і теорій, вивченні методів для отримання і подальшого аналізу наукових знань, розв’язання проблеми істинності наукового знання, можливості інтуїтивного отримання знань, знайомство з практичним застосуванням науково-методологічних знань у професійній діяльності.
Основні завдання навчальної дисципліни.
Навчальна дисципліна «Філософські проблеми наукового пізнання» викладається у відповідності з основними позиціями, що склалися в історії філософії і в сучасній філософії. Курс порушує найважливіші філософські проблеми науки, а також методологічних шкіл і напрямків.
Для побудови курсу в якості базових вибрані історико-філософський і системний підходи. Це дозволяє виявити і зіставити ключові феномени у розвитку філософії науки і методології. Курс тісно пов’язаний з ідеями синтезу знань, що здійснюється через розширення предметних полів досліджень, а також посередництвом формування методологічних технологій, здатних відіграти роль інфраструктур пізнавальної діяльності в усіх її сферах. Курс передбачає сполучення історико-філософських, системних, логічних підходів, і водночас, у своїх завершальних розділах передбачає вихід на використання філософії і методології у процесах розв’язання дослідницьких завдань в областях природничих, технічних і соціально-гуманітарних дисциплін.
Студенти мають набути загальних компетентностей :
Аналіз та синтез. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
Системність мислення. Здатність поєднання нових знань з отриманим досвідом, вміння працювати автономно. Здатність до пошуку та диференціації інформації з освоєння нових методів дослідження.
Креативність мислення. Здатність генерувати нові ідеї та пристосовуватися до мінливих умов середовища, ініціативність.
Командна робота. Здатність розвивати свій загальнокультурний та професійний рівень. Здатність працювати в міждисциплінарній команді. Здатність до публічних, ділових та наукових комунікацій. Здатність до критики та самокритики. Здатність спілкуватися з експертами з інших галузей. Здатність працювати в міжнародному середовищі.
Комунікаційні навички. Навички усного та письмового спілкування рідною мовою, володіння іноземною мовою, культура мовлення, навички наукового письма, вміння спілкуватися з непрофесіоналами галузі тощо.
Презентаційні навички. Вміння провести презентацію з метою популяризації певних ідей, власних здобутків.
Етичні установки. Здатність дотримуватися загальних етичних норм, розуміння культур та традицій інших країн, вміння спілкуватися з урахуванням відмінностей та впливу культури інших, уміння працювати в міжнародному контексті.
В процесі вивчення навчальної дисциплінистуденти мають набути також певних фахових компетентностей:
Автономія і відповідальність. Здатність до абстрактного мислення. Здатність самостійно здобувати та використовувати нові знання, уміння.
Здатність генерувати нові ідеї.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Філософські основи наукового пізнання» здобувачі вищої освіти повинні знати:
- основні теоретичні положення філософії науки, мати поняття про предмет, методи, завдання філософії науки;
- історію взаємодії філософії і науки та роль філософії науки у сучасному житті;
- особливості природничого та гуманітарного знання, в тому числі у конкретних дисциплінах і використовуваних методах;
- сучасні теорії розвитку наукового знання;
- функції філософії в науковому пізнанні;
- види знання, основні форми пізнання;
- характерні ознаки наукового знання;
- загальні закономірності розвитку знання;
- характерні риси науки;
- розуміти природу криз наук, що періодично виникають, і необхідність прийняття нових парадигм у науковому знанні;
- сучасні концепції розвитку науки (за К. Поппером, Т. Куном, І. Лакатосом, П. Фєйєрабендом);
- особливості емпіричного рівня дослідження;
- специфіку теоретичного пізнання;
- класифікацію методів наукового пізнання;
- основні концепції істини;
- етичні норми науки.
уміти:
- реконструювати пізнавальні методи, категоріальні схеми;
- використовувати сучасні методи пізнання;
- пояснювати сучасні закономірності розвитку наукового пізнання;
- аналізувати сучасну наукову картину світу;
- розрізнити наукове знання від позанаукового;
- характеризувати фактори, що впливають на розвиток науки;
- характеризувати екологічні, етичні та економічні вимоги до сучасного
- експерименту;працювати з науковими матеріалами у напрямку їх узагальнення і філософської інтерпретації;
- працювати з категоріальним апаратом філософії, а також будь-якої іншої галузі знання, доводячи їх до рангів дослідницьких інструментів.