Історія менеджменту

Метою викладання навчальної дисципліни «Історія менеджменту» є формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі менеджменту, формування розуміння концеп­туальних основ системного управління організаціями; знання історичних тенденцій і закономірностей розвитку менеджменту. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні набути фахові компетентності:

• знання та розуміння: сутність понять «менеджмент» та «управління», об’єкт та суб’єкт менеджменту, закони, закономірності та принципи менеджменту; ключові теорії управління та менеджменту; складові організації, види поділу праці в організаціях, елементи внутрішнього та зовнішнього середовища організацій; основні положення змістовних та процесійних теорій мотивації; економічні, технологічні, соціально-психологічні та адміністративні методи менеджменту; підходи та процес прийняття управлінських рішень; функції (планування, організація, контроль, регулювання) та технології менеджменту; суть та основні засади керівництва та лідерства, стилі керівництва; форми влади та впливу; критерії і систему показників для визначення соціально-економічної ефективності управління організаціями; особливості бізнес-етикету та ділового спілкування;
• застосування знань на практиці: вміти розкривати сутність основних термінів, понять та категорій курсу; характеризувати основні теорії управління та менеджменту; виявляти головні риси організації як об’єкту управління, визначати елементи і компоненти організації і аналізувати їх вплив на її діяльність; давати характеристику основним теоріям мотивації людської діяльності; обґрунтовувати застосування методів менеджменту в процесі стимулювання поведінки працівників організації; розробляти управлінські рішення, обирати шляхи їх прийняття та прогнозувати наслідки їх реалізації; давати характеристику плануванню, організації, контролю та регулюванню як функціям менеджменту, розкривати роль інформації та комунікацій в управлінні; виявляти взаємозв’язок керівництва, лідерства, влади та впливу, визначати стилі керівництва; використовувати на практиці основи бізнес-етикету та ділового спілкування; давати оцінку соціально-економічної ефективності управління організаціями.