СОЦІОЛОГІЯ

Метою викладання навчальної дисципліни є формування розуміння сутності соціального життя та соціальної структури суспільства, а також навичок аналізу соціальних явищ та процесів, уміння засвоювати категоріальний апарат соціологічної науки і застосовувати його при аналізі суспільних процесів, в створенні теоретичної підоснови розвитку ціннісних орієнтацій студентів стосовно явищ соціальної дійсності. Пріоритетними завданнями дисципліни постають ознайомлення студентів з основами соціологічного знання, найважливішими концепціями соціології як науки, формування підґрунтя соціологічного розуміння культури і суспільства, його будови, соціальних структур і соціальних груп, соціальних організацій і соціальних інституцій, соціалізації і соціальної взаємодії, соціальних відхилень і соціального контролю, соціальної стратифікації, гендерних та сімейно-шлюбних відносин, з найактуальнішими проблемами сучасного українського суспільства.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні набути фахові компетентності:

• знання та розуміння: предмет, структура, функції, принципи, методи, основні категорії та закони соціології як науки; загальна характеристика суспільства як цілісної системи та її складових; структура і зміст спеціальних соціологічних теорій; основні теоретико-методологічні підходи до інтерпретації соціальної структури в соціології; основні типи елементів соціальної структури: статуси, ролі, соціальні організації, інституції, групи; концепції та емпіричні дослідження соціальної стратифікації, класової структури та соціальної мобільності; послідовність розробки програми соціологічного дослідження; основні методи збору, обробки, аналізу результатів соціологічного дослідження; шляхи реалізації результатів соціологічних досліджень і соціальних технологій у суспільній практиці;
• застосування знань на практиці: пояснювати, оцінювати, узагальнювати знання про суспільство в контексті системного підходу з елементами структурно-функціонального аналізу; володіти основними соціологічними термінами, користуватися ними під час виступів на семінарах, в дискусіях, диспутах тощо; користуватися всіма доступними джерелами знань; використовувати в роботі засоби масової комунікації, в тому числі комп’ютерні джерела інформації; брати участь в організації та проведенні соціологічних опитувань; використовувати на практиці результати соціологічних досліджень при діагностуванні причин соціальних конфліктів у сім’ї, колективі, на виробництві; сприяти розв’язанню міжособистісних і трудових конфліктів, виконуючи роль медіатора.