УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Статус: основна
Форма навчання: денна
Рік, семестр: 1 рік, 1 семестр.
Викладацький склад:
Клімчук Г.П., к.філол.н, старший викладач кафедри публічного управління і проектного менеджменту
Мова викладання: українська
Мета навчальної дисципліни: набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності й конкурентоздатності сучасного фахівця; вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері (вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів..
Основні завдання навчальної дисципліни: розкрити основні відомості про нормативність сучасної української літературної мови (фонетичні, орфоепічні, акцентуаційні, графічні, лексичні, фразеологічні, граматичні, пунктуаційні, стилістичні норми); сформувати вміння й практичні навички комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних сферах професійного мовлення; збагатити активний словник студентів термінологічною й фаховою лексикою галузевого й педагогічного спрямування; навчити студентів працювати з текстами різних стилів і жанрів залежно від мети мовлення й сфери спілкування; подати відомості про культуру документування різних зразків текстів офіційно-ділового стилю, домогтися засвоєння правил їх укладання, стилістичного редагування.
Здобувачі вищої освіти мають набути такі загальні компетентності:
1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.
2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
3. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
4. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями.
5. Здатність організовувати та підтримувати комунікаційну взаємодію на всіх рівнях; дотримуватися норм суб’єктних взаємин (уважність, підтримка, схвалення, співучасть і співпереживання) та вільно обмінюватися ідеями та оцінками, навички міжособистісної взаємодії.
6. Здатність працювати в команді, гнучко і толерантно співпрацювати в мультиетнічному просторі.
7. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
8. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності та досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
9. Здатність до розвитку особистісного потенціалу у майбутній професійній діяльності.
10. Здатність розпізнавати власні емоційні стани та знаходити шляхи їх регуляції.
У процесі вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти мають набути також певних спеціальних (фахових) компетентностей:
1. Здатності оперувати категоріально-понятійним апаратом психології, розуміти структуру психологічної науки та її теоретичних основ.
2. Здатності самостійно збирати та критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел.
3. Здатності аналізувати та систематизувати одержані результати, формулювати аргументовані висновки та рекомендації.
4. Здатності до ділових комунікацій у професійній сфері, знання основ ділового спілкування, загально прийнятих норм поведінки та моралі у міжособистісних стосунках; навички роботи в команді.
5. Здатності набувати професійні знання з методики викладання психології, готовність та здатність здійснювати навчання.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
– визначення літературної мови, форми її реалізації та стилістичну диференціацію;
– типи норм сучасної української літературної мови, зокрема фонетичні, орфоепічні, акцентуаційні, графічні, лексичні, фразеологічні, граматичні, пунктуаційні й стилістичні;
– реалізацію в усній і писемній мовній практиці різних видів літературних норм, узагальнених у чинному правописі;
– специфіку культури професійного спілкування;
– мовні норми тих чи тих функціональних різновидів мови;
– визначення документа; основні вимоги до документів, їх класифікацію;
– загальні правила укладання тексту документа;
– особливості оформлення, зокрема й мовного, найпоширеніших видів документації;
– основні вимоги до усного професійного мовлення;
– жанри публічних виступів;
уміти:
– оперувати поняттями «національна мова», «державна мова», «офіційна мова», «літературна мова», «професійне спілкування», «комунікативна ситуація» тощо;
– послуговуватися мовним матеріалом відповідно до чинних норм сучасної української літературної мови;
– диференціювати функціональні різновиди мови;
– помічати порушення чинних норм сучасної української літературної мови, пояснювати їх причини;
– дбати про культуру документування офіційно-ділових текстів, піддавати їх мовностилістичному редагуванню;
– володіти нормами мовного й мовленнєвого етикету;
– послуговуватися етикетними формулами у стандартних ситуаціях;
– виступати з доповідями й промовами;
– будувати зв’язні висловлення відповідно мовних норм і законів логіки;
– коментувати змістовне наповнення текстів, редагувати їх;
– брати участь у дискусії.
Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни, становить 120 годин, що відповідає 4.0 кредитам ЄКТС, із них: 30 годин – семінарських занять, 90 годин самостійної роботи.
Форма підсумкового контролю – іспит.