Національна Спілка журналістів України. Групи УНЗ-18-Г1 та УНЗ-18-Г2
Осягнути неосяжне або здобувачі освітніх програм «Управління навчальним закладом» та «Інклюзивна освіта» разом із викладачами кафедри педагогіки, управління та адміністрування Т.А. Махинею, Н. О. Приходькіною та Г. М. Тимошко втигають все.
Серед теоретичної складової у стінах рідного Університету завжди знаходиться час посмакувати родзинками❗️
Сьогоднішньою родзинкою стала прес-конференція у Національному Союзі журналістів України, присвячена презентації збірника «Невигадані історії - долі особливих сімей». Видання цього збірника стало можливим завдяки фінансовій підтримці Посольства Великої Британії в Україні в рамках проекту «Батьківська адвокація послуги раннього втручання», який виконує ГО HealthProm (Велика Британія) за участі Національної Асамблеї людей з інвалідністю України (НАІУ), БФ «Інститут раннього втручання».
Збір матеріалів для цього видання був здійснений за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Майже два роки команда батьків разом із нашим здобувачем освітньої програми «Управління навчальним закладом» Олегом Тачуком, які виховують дітей з інвалідністю із різних регіонів України, працювала над проектом Oral Testimony (Усні свідчення) у межах Програми «Батьки за раннє втручання в Україні».
Понад п'ять десятків оповідань мам і тат дітей з особливими освітніми потребами з Луганської, Донецької, Харківської, Запорізької, Закарпатської та Київської областей розповідають, із чим їм довелося зіткнутися: народження і прийняття дитини з порушеннями розвитку, нерозуміння суспільства, офіційних структур, черствість посадовців.
Однак ці історії — не тільки про проблеми і труднощі, а і про їх подолання, сімейні радощі, силу підтримки рідних і близьких людей, уміння знаходити вихід навіть у найскладніших ситуаціях і, звичайно, про любов до дітей, що здатна творити чудеса. Сьогодні голос батьків дітей з ООП почутий, їх історії записують і публікують, щоб допомагати один одному формувати культуру інклюзії, щоб не бути байдужими до проблем ближнього, щоб формувати та обговорювати політику впровадження раннього втручання і змінювати ставлення до дітей з особливими потребами.
