Результати проведеного аналізу ринку праці й запитів роботодавців щодо підготовки фахівців зі спеціальності 281 «публічне управління та адміністрування» другого (магістерського) рівня вищої освіти

 

Сьогодні на ринку праці є гостра потреба у фахівцях, які володіють управлінськими компетентностями, необхідними для вирішення стратегічних завдань суспільного розвитку, організації надання якісних публічних послуг, знайомі з принципами та етикою публічної службової діяльності, здатні очолити публічну установу як фахівці та лідери.

Саме магістр публічного управління та адміністрування має вміти виконувати подібні функції, у тому числі:

  • Керувати структурними підрозділами органів виконавчої влади, виконавчих комітетів місцевих рад, громадських організаціях, інших публічних установ;
  • Аналізувати вплив нормативно-правових актів на процеси публічного управління у межах своєї компетенції, здійснювати оцінку політико-правових документів та програм, використовуючи методи економічного та управлінського аналізу;
  • Розробляти статути, положення та посадові інструкції у межах виконання адміністративних функцій, прогнозні та програмні документи економічного та соціального розвитку об’єкта управління, пропозиції з удосконалення роботи місцевих органів влади;
  • Організовувати роботу органів публічної влади із застосуванням методології стратегічного управління і сучасних методів діяльності органу публічної влади, забезпеченням функціонування інформаційно-комунікативної системи органу влади та реалізацією заходів щодо запровадження електронного урядування в публічній сфері;
  • Забезпечувати координацію діяльності підрозділів органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, прозорість прийняття управлінських рішень;
  • Контролювати своєчасність і якість виконання поставлених завдань впровадження сучасних методів діяльності органу публічної влади, дотримання законності в публічному управління, використання заходів протидії корупції та зловживань владою.

Випускник із освітнім ступенем «Магістр» може працювати в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних установах на посадах фахового та керівних рівнів, віднесених до посад категорії В, Б і А.

Згідно з державним класифікатором професій ДК 003:2010 магістр публічного управління та адміністрування може обіймати первинні посади за професійними назвами робіт:

1120 Вищі посадові особи державних органів влади

1120.1 Вищі посадові особи органів державної виконавчої влади

1120.2 Вищі посадові особи місцевих органів державної влади

1210 Керівники підприємств, установ та організацій

1229.1 Керівні працівники апарату центральних органів державної влади

1229.3 Керівні працівники апарату місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування

1232 Керівники підрозділів кадрів і соціально-трудових відносин

1319 Керівники інших малих підприємств без апарату

Випускники нашої освітньої програми «Публічне управління та адміністрування» вже працюють у:

  • центральних органах влади – Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, Міністерстві фінансів України, Міністерстві освіти і науки України, Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерстві охорони здоров’я України, Національному банку України, Верховній Раді України, Національному антикорупційному бюро України;
  • місцевих органах влади – Київській міській державній адміністрації, Київській міській раді, інших обласних та міських державних адміністраціях та радах;
  • міжнародних організаціях та консалтингових компаніях;
  • громадських організаціях, публічних установах та інших компаніях.

Переваги навчання  в ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України за освітньо-професійною програмою «Публічне управління та адміністрування»:

  • тісний зв'язок з роботодавцями: залучення фахівців публічної сфери до освіітнього процесу, формування та перегляду освітньої програми, можливість проходження практики в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, залучення здобувачів вищої освіти до громадських заходів тощо;
  • можливість поглибленого вивчення іноземної мови;
  • поєднання фундаментальної теоретичної підготовки з практичною, що сприяє швидкому працевлаштуванню за фахом;
  • універсальність методології освітньої програми для її застосування представниками різних сфер галузі публічного управління та адміністрування;
  • урахування в освітній програмі передового зарубіжного і вітчизняного досвіду;
  • використання новітніх методів навчання та викладання, що стимулюється освітнім середовищем нашого університету;
  • різноманіття вибіркових дисциплін, що надає широкі можливості здобувачам вищої освіти формувати свою власну освітню траєкторію;
  • можливість здобуття вищої освіти за програмою двох дипломів у польському закладі вищої освіти;
  • наявність фахового видання категорії «Б», що забезпечує можливість публікації наукових статей здобувачів вищої освіти;
  • високий рівень компетентності викладачів кафедри, їх практичний досвід роботи в системі публічного управління;
  • проходження практики в центральних та місцевих органах влади та наукових установах, яка сприяє подальшому працевлаштуванню випускників.

При розробці освітньо-професійної програми враховано необхідність формування індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти, що реалізовано через наявність дисциплін за вибором та індивідуальний підхід до вибору тематики кваліфікаційних робіт, самостійної та дослідницької роботи. Це реалізовано через формування тематики практичних занять з огляду на запити студентів.

Також для визначення інтересів та пропозицій здобувачів вищої освіти було проведено анкетування абітурієнтів, що дало змогу сформувати перелік їх вимог. Зокрема, було визначено, що більшість потенційних абітурієнтів орієнтовані на працевлаштування або вже працюють в межах регіону. Тому при реалізації освітньої програми була врахована проблематика територій проживання здобувачів (міста, територіальні громади тощо) з метою їх орієнтації на подальше успішне працевлаштування в межах регіону [1].

Аналіз потреб публічних службовців у професійному навчанні

Впровадження нових принципів публічної служби, гармонізованих з європейськими принципами, є завданнями Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, і Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленого постановою Верховної Ради України від 4 червня 2015 року № 509-VIII.

На сьогодні професіоналізм – один із ключових принципів функціонування інститутів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні. На законодавчому рівні визначено, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності.

У 2019 році з метою забезпечення безперервності, обов’язковості та плановості професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування (далі – учасники професійного навчання) Національним агентством України з питань державної служби (далі – НАДС) визначено середньострокові прогнозні показники загальних потреб (далі – загальні потреби) у професійному навчанні зазначених категорій осіб на 2020-2022 роки.

Для оперативного та якісного визначення загальних потреб у професійному навчанні НАДС використовувалась багаторівнева система збору та узагальнення відповідної інформації.

При визначенні загальних потреб учасників професійного навчання на 2020-2022 роки НАДС узагальнено пропозиції 93 центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, зокрема: Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Арарату Верховної Ради України, Державного управління справами, 17 міністерств, 24 служб, 14 агентств, 4 інспекцій та 29 інших державних органів, а також потреби у професійному навчанні голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, державних службовців апаратів місцевих державних адміністрацій та посадових осіб місцевого самоврядування.

Так, потреби у підготовці магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» для роботи на посадах державної служби, що належать до 6-9 групи оплати праці, та посадах, які віднесені до п’ятої - сьомої категорії посад в органах місцевого самоврядування, на 2020-2022 роки становлять
3 318 осіб. Зокрема, у 2020 році потреба у підготовці магістрів складає 1253 особи, 1052 – у 2021 році та 1013 – у 2022 році (рис.1.).

 

Рис 1. Потреби у підготовці магістрів за освітньо-професійною програмою за спеціальністю
281 «Публічне управління та адміністрування», розподіл за категоріями учасників професійного навчання.

Таким чином, у рамках реалізації реформи системи професійного навчання, а також з урахуванням прийняття Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» НАДС розпочато удосконалення системи формування (визначення потреб у професійному навчанні) та розміщення державного замовлення.

Так, у 2019 році вперше здійснено середньострокове прогнозування загальних потреб у професійному навчанні (підготовці магістрів за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» та підвищенні кваліфікації).

Результати узагальнення загальних потреб у професійному навчанні використано НАДС при складанні бюджетного запиту, формуванні та розміщенні державного замовлення на підготовку магістрів за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації за загальними професійними (сертифікатними) та короткостроковими програмами підвищення кваліфікації.

Починаючи з 2020 року, було передбачено залучення на конкурсній основі відповідних дослідницьких організацій, установ до вивчення загальних потреб у професійному навчанні державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування, що дозволить максимально ефективно ідентифікувати та задовольнити потреби в підготовці та підвищенні кваліфікації учасників професійного навчання.

Звіт про результати вивчення загальних потреб у професійному навчанні, що здійснюватиметься НАДС спільно із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування один раз на три роки, буде оприлюднюватися на веб-Порталі управління знаннями та враховуватиметься під час формування переліку пріоритетних напрямів (тем) для підвищення кваліфікації учасників професійного навчання.

Відповідно до щорічного звіту НАДС про кількісний склад державних службовців станом на 31 грудня 2020 року в державних органах налічувалось 247 посад вищого корпусу державної служби. Фактична чисельність державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» (далі – державні службовці категорії «А»), становила 180 осіб, 67 посад державної служби категорії «А» були вакантними.

Під час визначення індивідуальних потреб у професійному навчанні державних службовців вищого корпусу державної служби узагальнено та проаналізовано 142 індивідуальні програми державних службовців категорії «А». Копії індивідуальних програм подано до НАДС Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Державним управлінням справами, 16 міністерствами, 40 центральними органами виконавчої влади, у тому числі зі спеціальним статусом, 4 іншими державними органами, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, 6 колегіальними органами, 2 органами судової влади та прокуратури.

Відповідно до щорічного звіту НАДС про кількісний склад державних службовців станом на 31 грудня 2020 року в Україні нараховувалося 43 014 фактично працюючих державних службовців категорії «Б» і 133 333 державних службовців категорії «В».

З метою визначення індивідуальних потреб у професійному навчанні державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» (далі – державні службовці категорій «Б» і «В») на 2021 рік узагальнено інформацію щодо індивідуальних потреб у професійному навчанні 132 437 державних службовців міністерств, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів та їх територіальних органів (34 785 – державних службовців категорії «Б», 97 652 – державних службовців категорії «В»), які надійшли від Офісу Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Державного управління справами, 19 міністерств, 53 центральних органів виконавчої влади, у тому числі зі спеціальним статусом, 10 органів судової влади та прокуратури, 6 колегіальних органів, 15 інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та територіальних органів НАДС (щодо індивідуальних потреб державних службовців місцевих державних адміністрацій).

За гендерною ознакою розподіл державних службовців, яким затверджено індивідуальну програму, показав, що 70% державних службовців категорії «Б» становили жінки (24 454 особи), 30% – чоловіки (10 331 особа); серед державних службовців категорії «В» жінки становили 81% (79 115 осіб), чоловіки – 19% (18 537 осіб).

Відповідно до Положення про систему професійного навчання учасники професійного навчання можуть реалізовувати своє право на професійне навчання через успішне виконання відповідної освітньо-професійної програми, що є підставою для присудження ступеня вищої освіти за рівнем магістра за спеціальностями, необхідними для професійної діяльності на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, зокрема за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування».

У 2021 році 497 державних службовців (238 державних службовців категорії «Б», 259 державних службовців категорії «В») завершують навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування», що на 21,2 % менше у порівнянні з 2020 роком (на 9 % для державних службовців категорії «Б» та на 30 % – державних службовців категорії «В»).

Державні службовці також мають право на набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок відповідно до індивідуальних потреб у підвищенні кваліфікації за визначеною ними кількістю програм.

Рис. 2. Кількість державних службовців, які завершили у 2020 році та завершують 2021 році навчання
за ОПП підготовки магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».

Більшість державних службовців категорій «Б» і «В» визначили потребу у підвищенні кваліфікації за двома і більше короткостроковими та/або професійними (сертифікатними) програмами.

Так, загалом державні службовці категорії «Б» планують задовільнити 15% своїх індивідуальних потреб шляхом проходження навчання за загальними професійними (сертифікатними) програмами підвищення кваліфікації (6 326 осіб) та 70,9% – за загальними короткостроковими програмами (29 988 осіб).

Для державних службовців категорії «В» ці показники становлять: 17,9% – навчання за загальними професійними (сертифікатними) програмами (20 989 осіб), 65,3% – за загальними короткостроковими програмами (76 592 осіб).

Формування ефективної системи професійного навчання державних службовців є головною умовою професіоналізації державної служби в Україні. Об’єктивні перетворення в системі державної служби відкрили нові можливості для професійного розвитку кожного державного службовця, перетворивши його на активного суб’єкта кадрової політики, зокрема формування державного замовлення на професійне навчання управлінських кадрів. Характеризуючи і визначаючи власні потреби у професійному навчанні, державні службовці беруть участь у здійсненні завдань з професіоналізації державної служби через підвищення рівня фахової компетентності, розвиток навичок із самоосвіти і самовдосконалення, навчання впродовж службової кар’єри.

Визначення та узагальнення індивідуальних потреб державних службовців у професійному навчанні має стати дієвим інструментом кадрового менеджменту сучасної публічної служби для прогнозування розвитку персоналу та планування кар’єри публічних службовців, встановлення зв’язку між результатами їх навчання та ефективністю роботи, що має вплинути на підвищення ефективності діяльності відповідного органу публічної влади в цілому [2].

 

Література:

  1. Аналітичний звіт про індивідуальні потреби у професійному навчанні державних службовців на 2021 рік. К: НАДС, 2021. С. 37. file:///C:/Users/гав/Downloads/zvit-ip-2021-2%20(2).pdf
  2. Національне агентство України з питань державної служби:
    https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/DIYALNIST/PROFF%20NAVCHANJA/zvit%20pro%20rezultati%20viznach%20potreb/zvit-pro-rezultati-viznsch-potreb.pdf